Темперамент дитини: особливості, класифікація та рекомендації з розвитку

Катерина Єльшова, 25 березня 2018
Темперамент – одна з найважливіших характеристик у вихованні дітей. Усвідомлення особливостей кожного типу темпераменту є ключем до розуміння вашої дитини та її потреб. Також це допоможе зрозуміти, чому деякі діти несприйнятливі до тих чи інших стратегій виховання. Зі статті ви дізнаєтеся про різні класифікації темпераменту, а також рекомендації зі взаємодії з різними дітьми.
Темперамент дитини

Чому важливо досліджувати темперамент

Кожна дитина народжується зі своїми індивідуальними реакціями на довколишній світ – особливостями темпераменту. Пізнавши їх, ви зможете «підлаштуватись» під характер свого малюка, передбачати його реакції в певних ситуаціях.

Темперамент – це не те, що ваша дитина обирає свідомо, й не те, на що ви можете вплинути. Від його типу залежить, як діти переживають події навколишнього світу і як до них пристосовуються. Наприклад, гостини викличуть абсолютно різні переживання в активного відкритого малюка та в дитини, яка виявляє обережність і якій потрібен час, щоб почуватись комфортно в нових ситуаціях.

Розуміння особливостей темпераменту вашої дитини допоможе вам стати ближчим й розуміючим батьком чи матір'ю. Визнавши, що в поведінці малюка існують певні закономірності, котрі залежать від темпераменту, ви зможете заздалегідь знати, як він поведеться в тій чи іншій ситуації. Також ви зможете поділитися цими знаннями з іншими важливими дорослими – бабусями й дідусями, вихователями в дитячому садочку, вчителями.

Ваша дитина може адаптуватися й змінюватись

Попри те, що темперамент – характеристика вроджена, поведінка дитини може змінюватись в залежності від її досвіду та стосунків з вами. Наприклад, сором'язливі діти зможуть швидше адаптуватись до нових ситуацій, якщо батьки допомагають їм та уважно ставляться до їхніх особливостей.

Ще важливо розуміти – діти не завжди чинитимуть так, як «належить» їхньому типу темпераменту. Іноді їхня поведінка буде неочікуваною для вас й в таких ситуаціях важливо проявляти гнучкість.

Вас може зацікавити:

Не буває «гарного» чи «поганого» темпераменту

Найголовніше у вихованні та спілкуванні з дитиною – сприймати її такою, як є. Навіть якщо її характер здається вам нестерпним. Батькам може бути складно з гіперактивною, рухливою дитиною, але з надто сором'язливим, повільним малюком буває не простіше.

Більшість мам і тат «надають перевагу» одним особливостям свого сина або дочки, нехтуючи іншими. Наприклад, їм подобається чуйність та емоційність малюка, але хотілося б «виправити» його повільність та замкнутість.

Таке неприйняття деяких особистісних якостей дитини може з'являтись з декількох причин. Найчастіше це:

  1. Поведінка дитини нагадує вам про власні недоліки, яких хочеться позбутись.
  2. І навпаки – характер дитини надто помітно відрізняється від вашого.

Цілком нормально, що вам комфортно спостерігати та взаємодіяти лише з певними особистісними «сторонами» свого малюка. Та при цьому важливо приймати, що у нього є й інші риси особистості, які можуть вам не подобатися. Детальніше прочитати про те, як налагодити комфортні стосунки з дитиною, якщо ваші темпераменти не збігаються, можна в цій статті:

Чому важливо підтримувати свою дитину та приймати її сповна

Ви коли-небудь почувались ізольованим від інших людей або ж неправильно сприйнятим? Так само й дитина з «непростою» чи незвичайною поведінкою може бути не зрозумілою чи знехтуваною навколишніми. Ваше завдання як батьків – дати зрозуміти малюкові, що він не на самоті й з ним «все добре».

Ось як ви можете це зробити:

  1. Розповідати іншим людям про особливості характеру вашого сина чи дочки. Наприклад, бабуся чи сусідка можуть ображатися через те, що ваш сором'язливий малюк не відповідає на її тепле привітання. В цьому випадку можна сказати: «Йому, як і багатьом діткам, потрібен час, щоб звикнути до нових людей». Подібне попередження допоможе нівелювати конфліктні ситуації й запобігатиме навішування ярликів на дитину – «невихована», «нечемна», «непривітний» тощо.
  2. Показувати у вигідному світлі позитивні риси темпераменту вашої дитини. Наприклад, занадто активні та вперті дітки відрізняються завзятістю, наполегливістю, швидкою реакцією. Вони усвідомлюють свої бажання та досягають їх. Наголошуючи на цьому, ви допомагаєте іншим побачити сильні сторони характеру дитини, а не лише її «дикість», «галасливість» або непосидючість.

Пам'ятайте, що ваше основне завдання полягає не в тому, щоб намагатися змінити дитячий темперамент. Вам необхідно допомогти дитині максимально використати свій потенціал, свої сильні сторони, а також допомогти посилити та розвинути ті якості, що потребують особливої уваги. Спостерігаючи та навчаючись взаємодіяти з різними гранями характеру свого малюка, ви допоможете йому адаптуватися до зовнішнього світу, стати гнучкішим та впевненішим.

Різні класифікації темпераментів

Існує кілька класифікацій дитячих темпераментів. В статті ми розглянемо три з них.

Класичная класифікація

Ідея поділити людей на 4 типи в залежності від панівної рідини в організмі належить Гіппократу. Результатом цієї теорія стала поява 4 типів темпераменту:

  • сангвінік;
  • холерик;
  • флегматик;
  • меланхолік.

Ці 4 типи відрізняються за силою нервової системи (сильна чи слабка) та орієнтованістю (на себе чи на інших людей):

  1. Сангвінік (сильна нервова система, орієнтований на інших). Цей тип темпераменту вирізняється відкритістю, легкістю, товариськістю, схильністю до лідерства. Сангвініки з дитинства дуже активні, «душа компанії», оптимістичні, запальні. Вони сповнені життя та цікавих ідей, все помічають, швидко перемикаються з одного завдання до іншого. Зі слабких сторін – відволікання, низький ступінь впертості та терпіння, мінливість.
  2. Холерик (слабка нервова система, орієнтований на інших). Головна риса – «діячі». Ці дітки швидкі, запальні, цілеспрямовані, працелюбні, активні, непосидючі, з мінливим настроєм. Вони дуже рухливі, швидко адаптуються до нового, енергійні та запальні. Слабкі сторони – їх складно вкласти спати, вони довго засинають, неспокійні й деколи агресивні, вперті, непосидючі та неуважні.
  3. Флегматик (сильна нервова система, орієнтований на себе). Неквапливі, спокійні, глибокі, обачні. Скупі на емоції, тяжко сприймають щось нове, надають перевагу спокійним заняттям, повільні. Слабка сторона – неемоційність. У вихованні бажано наголошувати на розвитку емоційного інтелекту, допитливості, рухливості.
  4. Меланхолік (слабка нервова система, орієнтований на себе). Стримані, повільні, замкнуті, боязкі, консервативні. Довго звикають до чогось нового й повільно засвоюють нову інформацію, швидко ображаються, довго пам'ятають образи. У вихованні важливо розвивати емоційний інтелект, проговорювати емоції, заохочувати дитину до розповідей про власні переживання. Уникайте критики та постійного наказового тону, щоб не зачепити й не образити малюка.

Класифікація Пенелопи Ліч

Класифікацію можна застосовувати до найменших діток у віці декількох тижнів від народження. Авторка розділила немовлят на 4 типи, подібні до наведених вище:

  1. «Жваві». Цей тип подібний до сангвініка. З усіх новонароджених це найактивніші діти, які мало сплять й воліють рухатись. Вони розвиваються швидше за представників інших типів, оскільки виявляють активний інтерес до всього, що їх оточує.
  2. «Соньки». Подібні до флегматиків. На відміну від попереднього типу, дітки цього типу сплять більше відведеної норми. Спершу вони видаються «найзручнішими» немовлятами, адже не спричиняють особливих проблем в догляді. Та через свою любов до сну та відпочинку, вони повільні й розвиваються не так активно, як інші діти.
  3. «Нервові». Цей тип збігається з холериком. Ці дітки більше за інших реагують на зовнішні подразники – здригаються від різких звуків, плачуть від яскравого світла, напружуються, коли їх беруть на руки або хочуть кудись перенести. Спершу здається, що їх лякає абсолютно все, а звичні заняття можуть довести до сильного плачу і крику.
  4. «Нещасні». Відповідає меланхолікові. Дітки цього типу постійно незадоволені й плачуть з будь-якого приводу. Прокидаються вони зазвичай без настрою, й протягом дня «виказують» своє невдоволення плачем та незадоволеною мімікою. Засинають насилу, й більшу частину дня можуть то дрімати, то прокидатись із роздратуванням. Діти з цим типом темпераменту часто викликають у батьків почуття провини («Певно, ми погані батьки й припускаємось помилок, якщо дитина всім невдоволена»).

Рекомендації з виховання кожного з цих типів ми зможете прочитати в статті:

Сучасна класифікація

Найтриваліше сучасне дослідження темпераменту провели психологи Александр Томас та Стелла Чесс в 1956-88 роках. Вчені виявили 9 характеристик, що випливають на темперамент дітей:

  1. Активність
  2. Здатність адаптуватись до змін
  3. Реакція на нове
  4. Емоційність та чутливість
  5. Інтенсивність емоцій
  6. Здатність відволікатись
  7. Наполегливість
  8. Регулярність основних функцій організму
  9. Звичайний базовий настрій

Докладніше про деякі основні характеристики ви можете прочитати в статтях за посиланням.

Відповідно до ступеня вираженості цих характеристик вчені виділили 3 типи темпераменту:

  1. «Легкий» або «гнучкий». Дітки цього типу регулярно сплять та харчуються, мають позитивний базовий настрій, легко адаптуються до змін. Вони спритно підлаштовуються під різні методи виховання та розвитку, тому у батьків зазвичай не виникає особливих проблем з такими дітьми.
  2. «Складний». Малюки цього типу повільніше адаптуються до нових умов, інтенсивно емоційно реагують та мають негативний базовий настрій. Виховувати їх непросто від самого народження. Вони багато плачуть й голосно кричать, їх складно заспокоїти, тяжко вкладати спати, вони часто прокидаються посеред ночі. Але вони мають і сильні сторони – наприклад, сила характеру та наполегливість. Як виховувати дітей з такими рисами, читайте тут: Дитина зі «складним» темпераментом та вольовим характером: як виховувати
  3. Сором'язливий та повільний. Діти цього типу відрізняються пониженою активністю та інтенсивністю емоцій, повільно адаптуються до змін і мають схильність до поганого настрою. Як відшукати правильний підхід та розвинути сильні сторони такого темпераменту, читайте тут: Як підтримати сором'язливу дитину.

Приблизно 30-35% дітей не відповідають жодному із зазначених типів темпераменту. Зазвичай вони поєднують в собі відразу 3 типи. Як максимально точно визнати тип, що відповідає вашій дитині, читайте тут: Як визначити темперамент вашої дитини.

Розуміючи темперамент своєї дитини, підлаштовуючись під нього, ви досягнете помітно кращих результатів у вихованні. Таке розуміння допомагає вибудувати сильні емоційні зв'язки з малюком. Коли дитина відчуває, що її зрозуміли та прийняли, вона краще йде на контакт, а стосунки в цілому покращуються.

Рейтинг

No votes have been submitted yet.

Коментарі