Види пам'яті вашої дитини

Види пам'яті можна класифікувати за різними принципами, але якщо у нашій статті йдеться про малюків, розглянемо лише ті з них, які характерні для періоду немовляти й раннього віку.

За організацією запам'ятовування дитячу пам'ять можна розподілити на наступні види:

• Процедурна

Це перший різновид пам'яті, що з'являється у новонароджених. Це пам'ять про повторювані події, так звана пам'ять дії та звикання, основу якої становлять рефлекси й моторні навички. Яскраві приклади такої пам'яті — вміння смоктати й ковтати, видавати звуки, а пізніше — перевертатися на живіт, сидіти, стояти й ходити.

• Семантична

Завдяки цьому виду пам'яті дитина пізнає своїх близьких, виділяє серед іграшок і пропонованих страв улюблені й ті, що не подобаються, а також пам'ятає ті речі, яким навчилася раніше. Скажімо, вперше побачивши ложечку з прикормом, малюк не одразу розуміє, що йому робити. Але вже через кілька днів він запам'ятає процес годування й відкриватиме ротика при появі знайомої мисочки й ложки. Цей вид пам'яті починає проявлятися вже через 6 тижнів після народження дитини.

На першому році життя закладається фундамент такого виду пам'яті як  епізодична пам’ять.

• Епізодична

Починає розвиватися лише в кінці першого року життя й визначається як короткочасна зорова. До того ж вона мимовільна й ґрунтується на емоційному сприйнятті. Дитина не здатна запам'ятати щось лише тому, що так треба. Вона запам'ятовує нібито «випадково». Коли таке відбувається з дорослими, вони кажуть: «в'їлося в пам'ять».

Таким чином, дитина раннього віку легко запам'ятовує щось за наступних умов:

• Це «щось» — яскраве й привертає увагу. Воно викликає сильні емоції, й не завжди ці емоції бувають позитивними. Наприклад, малюк із першого разу запам'ятовує, як виглядає страва, яка йому не подобається, й ні за що не стане їсти щось схоже.
•  Дитина має можливість побачити об'єкт своїми очима або навіть обмацати (в цьому випадку підключається сенсорна пам'ять). Сприйняття на слух в цьому віці розвинене слабо.

Матерiал по темi:

30+1 порада як виростити розумну дитину

Яка вона — дитяча увага?

Розвиток уваги у віці немовляти й ранньому дитинстві можна умовно поділити на такі етапи:

• Розсіяна увага.

Характеризується легким переключенням з одного об'єкту на інший, нездатністю зосередитися на чомусь одному довше декількох секунд. Такий тип уваги спостерігається у малюків першого року життя. Їх може відвернути будь-який шум, і вони одразу ж забувають про те, на що дивилися секунду назад.

• Фіксована увага.

Виявляється як здатність дитини зосередитися на чомусь і захопитися так сильно, що сторонні звуки стають просто непомітними для неї. Ця здатність проявляється у дітей на другому році життя, а вже ближче до третього малюк може, відвернувшись, повернутися до розпочатої справи. Ця стадія розвитку називається стадією гнучкої одноканальної уваги й формується в період від 2 до 3 років.

• Двоканальна увага.

Це вищий пілотаж в дитячій діяльності — вміння робити дві справи одночасно. Наприклад, слухати казку й будувати будиночок із кубиків. Або самостійно їсти й дивитися мультик. Це під силу тільки дітям від 4 до 5 років, але платформа для розвитку таких навичок створюється вже в ранньому дитинстві за допомогою ігор та вправ.

Незважаючи на безліч різновидів, головна відмітна риса дитячої уваги й пам'яті — мимовільність. Дитина не в змозі зосередитися на тому, що їй не цікаво. І тим більше вона не може змусити себе це запам'ятати.

Для того, щоб стимулювати розвиток уваги дитини, слід дотримуватися наступних принципів:

• Ігри та вправи зрозумілі й цікаві малюкові.
• Заняття передбачають активну участь дитини, а не просто спостереження за тим, що робить дорослий.
• Використовувані завдання не дуже прості, але посильні для дитини.

Таким чином вам вдасться утримувати увагу малюка на грі, і це буде відмінне тренування.

Вправи на розвиток пам'яті та уваги

Процеси становлення різних когнітивних здібностей у дитини так тісно взаємопов'язані, що не обходяться один без одного. Тому для розвитку пам'яті та уваги часто застосовуються одні й ті ж самі ігри та вправи, що передбачають активну діяльність малюка в обох цих напрямках.

Матерiал по темi:

18 кумедних, безглуздих, однак ефективних розвивальних ігор для малюків до року й доросліших

Три серйозних батьківських помилки щодо розвитку пам'яті та уваги дитини

Ці помилки повторюють більшість батьків, щиро вважаючи, що це приносить дитині користь. Насправді бездіяльність — то іноді набагато краще, ніж рух не в той бік. Отже, чого не варто робити в жодному разі:

1. Вчити з дитиною цифри й букви в ранньому віці. Не забувайте, що головне завдання дошкільника — розвиток уяви й творчого мислення. Пам'ять і увага йдуть у комплекті. Заміна розвитку вивченням абстрактних символів, що не несуть поки що для малюка жодного смислового навантаження, зводить все до механічного запам'ятовування назв значків. Це шлях в нікуди, тупик. Тренування пам'яті та уваги повинне здійснюватися за допомогою зрозумілих і цікавих дитині образів та дій.
2. Цілеспрямовано розучувати вірші. Вірші запам'ятаються малюкові самі собою, якщо ви будете читати їх досить часто. І це станеться тільки з найулюбленішими творами дитини. Спеціально вчити вірші в ранньому віці — вірний спосіб знищити бажання дитини слухати їх у майбутньому. Якщо вам важливо, щоб у новорічну ніч малюк розповів віршик Дідові Морозу, починайте знайомити його з текстом за пару місяців до свята і включіть цей вірш у гру «Закінчи фразу».
3. Довіряти розвиток пам'яті та уваги розвиваючим мультикам. Мультики самі по собі нічого не розвивають, тим більше — коли йдеться про малюків до року. Мультфільми гарні тільки в одному випадку — як доповнення до інформації, яку ви самі даєте дитині.

Матерiал по темi:

Читаємо дитині: як це робити з максимальною користю

Наприклад, якщо ви прочитали віршик про домашніх тварин, а потім погралися з іграшковими курчатами, то мультфільм з пісенькою про курочку, яка «вийшла гуляти», буде дуже до речі. Він послужить наочним посібником і закріпить отримані знання. І все ж найкращим засобом розширення кругозору дитини залишаються прогулянки й спостереження за навколишнім у реальному житті.

І ще одна порада-побажання всім батькам, а також бабусям і дідусям: не поспішайте розвивати дитину.

Просто грайтеся. Просто говоріть із  нею. Просто добре проводьте час. І одного разу малюк сам прийде до вас і скаже: давай читати й рахувати. Але це буде набагато пізніше, коли він подолає цей чудовий вік, званий «раннє дитинство». А зараз — ловіть момент!