Ми – відбиття одне одного…
На другому місяці життя малюка особливо цікавлять обличчя довколишніх людей. Звісно, найбільший успіх має мамине лице. Малюк відповідає широкою посмішкою вже на друге чи третє звернення до нього й впізнає близьких людей, щиро радіючи їхній появі. Він може дивитися вам в очі протягом 10 секунд й навіть довше, не відводячи погляду. Маля уважно стежить за виразом маминого обличчя, імітуючи всі емоції, які відбиваються на ньому. Його власний настрій віднині також легко читається за виразом обличчя: малюк зводить брівки, мружиться, насуплюється або посміхається всьому світу.
Мама в свою чергу приглядається до міміки крихти й часто копіює його гримаски, сама того не помічаючи. Такий мімічний дует збоку виглядає кумедно, але він має велике значення для кожного з учасників: між ними зміцнюється емоційний зв'язок, даючи потужний поштовх розвитку самосвідомості малюка.
Підтримайте цю чудову ініціативу: частіше дивіться малюку в очі, змінюйте вираз обличчя й говоріть ласкаво-веселим тоном, не забуваючи міняти інтонації від високих нот до низьких. Дуже доречним може бути виразне читання римувань, потішок й дитячих віршів – їхня ритмічність подобається навіть малюкам цього віку.
Окрім дорослих, двомісячний малюк починає поступово помічати своїх однолітків. Хочете перевірити? Покладіть на дивані поруч двох грудних малюків й ви побачите, як ваш малюк, повернувши голівку, пильно дивитиметься на сусіда близько 30 секунд.
Допоміжні матеріали й безпека гри
Можливо, це видасться вам дивним, але для досягнення позитивних результатів в навчанні та розвитку малюка, зовсім не обов'язково купувати купу розвивальних іграшок. І тим більше не варто накуповувати неякісних «одноразових» іграшок, які можуть бути небезпечними для двомісячного маляти. Для цікавої та пізнавальної гри достатньо декількох якісних іграшок, які відповідають віку дитини. А от під час розвивальних занять вам стануть в чудовій нагоді предмети, які напевно знайдуться в будь-якому домі:
- папір, що шарудить, фольга й поліетилен;
- пластиковий посуд яскравого кольору;
- строкаті клаптики тканини різної фактури;
- кольорові й чорно-білі фотографії;
- книжкові ілюстрації;
- барвисті вирізки з журналів;
- шахи;
- губки для купання всіх кольорів й розмірів;
- намистини різного діаметру;
- кольорові прищіпки;
- великі гудзики, нанизані на шнурок;
- баночки й флакончики з сипучими матеріалами та ще безліч предметів, які знайдуться в домі.
Основне правило використання побутових предметів у грі: речі повинні бути безпечними для малюка або ж використовуватись для занять під пильним контролем дорослого. А краще – і те, й інше.
Що з усім цим робити?
Все це багатство ви можете показувати маленькому учневі, називати кольори, давати помацати, викликати у малюка бажання зацікавлено стежити очима за пересуванням «чарівних дрібничок». Деякі предмети та іграшки можна вкладати в ручку крихітки. Сам він поки ще не в змозі взяти щось, але втримати предмет в долонці вже здатен.
Малюнки можна описувати й навіть вигадувати короткі історії до них – зазвичай, малюки зачаровано прислухаються до маминих «вигадок». Нехай вас не зупиняє те, що малюк поки що не вміє говорити. Попри деяку пасивність, він щодня накопичує цінну для нього інформацію – у величезних кількостях в порівнянні з «дозуванням для дорослого». Ваші «уроки» не минуть безслідно, в майбутньому їхні результати будуть колосальними.
