Пустушка: брати чи не брати?

Питання про пустушки не втрачає актуальності вже багато років і найчастіше постає перед батьками саме на другому місяці життя малюка. У цей період режим маляти помітно змінюється в порівнянні з першим місяцем. Він менше спить, залишається активним по 15 хвилин на годину, повсякчас «висить на грудях» у мами, використовуючи її як забаву й інструмент для релаксації. В подібних випадках пустушка часто виявляється єдиною можливістю заспокоїти маленького бешкетника, давши мамі час на перепочинок.

Точки зору фахівців й батьків з приводу пустушки діаметрально протилежні. Ось деякі поширені твердження, що стосуються цього питання:

• пустушка життєво необхідна кожній дитині, оскільки, масуючи піднебіння, стимулює розумовий розвиток;
• пустушка шкідлива, тому що псує прикус;
• через використання пустушки зменшується кількість грудного молока.

Слід зазначити, що співвідношення переваг та недоліків використання пустушки індивідуальне для кожної окремої дитини. Наприклад, якщо смоктальний рефлекс малюка виражений настільки сильно, що він готовий смоктати цілий день без перерв, соска-пустушка стане порятунком для мами й предметом, який подарує домашнім тишу та спокій.

Водночас пустушка – і так трапляється досить часто – не має жодного негативного впливу ні на дитину, ні на маму в цілому, ні на кількість молока зокрема…Й тим не менш, з вищевказаного можна вивести досить важливе правило: при будь-яких проблемах з кількістю материнського молока застосовувати пустушку небажано. (Є.О. Комаровський)

Якщо ж молока в мами замало, то пустушка лише зашкодить: вся смоктальна діяльність в даному випадку повинна бути спрямована на збільшення лактації.

Малятко й музика

Цей вік пов'язаний зі значними змінами в розвитку слухової активності малюка. Він жваво реагує на голоси близьких, а щодо різних звуків у нього навіть з'явилися власні смаки. На деякі звуки малюк реагує зацікавлено й радісно, на інші може відповісти роздратованим криком.

Саме час почати розвивати у малюка відчуття прекрасного, познайомивши його зі світом музики. Ви можете співати йому самостійно, вмикати записи дитячих пісеньок й просто гарну музику. Існують також цілі збірки класичних творів відомих композиторів, написаних спеціально для дітей. Що вашому малюку сподобається більше, ви зрозумієте з його реакції: на звуки улюблених творів він буде відповідати активним руханням ручок й ніжок, жвавим виразом обличчя й радісним гуканням.

Одначе слухання музики не повинне перетворитися на безперервний процес: малюкові, як і дорослій людині, час від часу потрібна тиша.