Посидючий непосида
Вміння сидіти – чи не головне досягнення п'ятимісячного малюка. Ще зовсім недавно він міг протриматись в сидячому положенні лише кілька секунд, виставляючи вперед рученята, щоб спертись на них. Інколи такі вправи закінчувались невдачею – маля куняло, нагадуючи ляльку з ганчір'я.
Тепер малятко робить помітні успіхи в оволодінні мистецтвом сидіти прямо. Тримає спинку під кутом 90 градусів й розмахує ручками, використовуючи їх як балансир.
Період від п'яти до шести місяців – перехідний етап у розвитку дитини. До цього моменту дитина «приклеєна» до одного місця... На шостому місяці дитина починає вчитись сидіти й рухатись по колу. (Сірс)
Навчитись сидіти малюку допоможуть наступні прийоми:
- Покладіть перед дитиною, що саме всілась, кубики або іншу іграшку, для якої знадобляться обидві руки. Захопившись грою, вона буде докладати більше зусиль, щоб утримати рівновагу.
- Забезпечте зручність та безпеку дитини: відсутність страху гепнутись носом об тверду поверхню додасть їй впевненості в собі. Наприклад, м'який валик у формі підкови, на який при нагоді можна обпертись, або подушки для страхування – це той самий «робочий інструмент», який буде дуже доречним.
Дитячий надувний круг для плавання, одягнутий на дитину під час гри в положенні сидячи, не тільки вбереже її від падіння, але й перетворить гру на веселу розвагу.
- Стимулюйте малюка використовувати обидві ручки під час гри. Підвісьте іграшку на стрічці й запропонуйте малюкові зловити її. Ви побачите, як в процесі оволодіння секретами рівноваги його рухи будуть все вільнішими та впевненішими. Якщо спочатку дитина буде намагатися взяти предмет однією ручкою, спираючись при цьому на другу, то незабаром вона, не замислюючись, працюватиме обома, спритно нахиляючись вперед й на сторони.
У міру того, як малюк вчиться сидіти, він здатен все довше розважати сам себе.
Я тебе почув!
В цьому віці дитина здатна точно визначити місцеперебування джерела шуму. Потрясіть брязкальцем у неї за спиною й вона озирнеться в пошуках цікавого предмету.
Улюбленими іграшками для малюка стають пищалки, брязкальця, музичні іграшки й будь-які інші звукові предмети, включно з металевою каструлею та ложкою, що видають просто жахливий шум.
Він вже навчився асоціювати мамин голос із зовнішністю й, зачувши її з сусідньої кімнати, повертає голівку в очікуванні її появи. Завдяки цій милій особливості мамі тепер не доводиться стрімголов бігти на перший поклик малюка. Вона може заспокоїти чадо голосом, даючи зрозуміти, що знаходиться недалеко.
Малюк чітко розрізняє не лише знайомі та незнайомі голоси, але й відмінно чує емоції, які звучать в мовленні дорослих людей. Крихітка здатна почати турбуватись, якщо мама сумує, й починає весело сміятись, коли вона звертається до неї радісним голосом.
