Коли варто починати читати дитині

В цьому питанні просто не існує такого поняття, як «занадто рано». Починати краще за все ще тоді, коли маля знаходиться в материнській утробі. Воно чує голоси мами й татка, запам'ятовує їх. А коли чує їх після народження, почувається в безпеці й заспокоюється значно швидше.

Немовлята не розуміють слів під час читання. Але ваш голос викликає у них цікавість до звуків, інтонацій та допомагає розвивати навички слухання.

Чим раніше ви почнете читати дитині, тим краще. Основи мовних навичок розвиваються в мозку дитини протягом перших трьох років. Цьому сприяють часті розмови й читання вголос. Чим більше дитина чує різних слів, тим швидше поповнюється її словниковий запас.

Чому читання корисне малюку

Окрім розширення словникового запасу, раннє читання також стимулює уяву дитини й покращує її комунікативні навички. А ще приносить додаткову користь:

• спільно проведений час та інтерактивне спілкування посилюють зв'язок й покращують стосунки з батьками;
• знайомить дитину з системою літер, цифр, форм й кольорів;
• розвиває логічне й образне мислення;
• сприяє більшій посидючості й уважності;
• мотивує роздумувати про почуте;
• знайомить з різними моделями поведінки;
• заспокоює й відволікає від галасних ігор та пустощів;

Однак всі ці процеси запускаються у дитини не відразу й не одночасно. З народження й до 5-6 років у неї формується здатність розуміти прочитане. Читати самостійно діти вчаться приблизно в 6-13 років. Але й в цьому віці їм легше сприймати інформацію аудіально, тому важливо не припиняти читати навіть для доросліших дітей.

Читання має важливу психологічну функцію. На прикладі персонажів різних книг з дитиною можна обговорювати рольові моделі – хороших й поганих героїв, причини їхніх вчинків. Це актуально як для найменших, так і для доросліших дітей.

Які книги обрати для читання дітям

Новонародженим неважливо, що саме ви читаєте, важливо як – більше значення мають інтонації, емоції під час читання. Тому підходять будь-які книги – вірші, колискові, невеличкі розповіді довільного змісту. Але коли дитина підросте, слід відповідальніше підходити до вибору книг.

Матерiал по темi:

Потішки для малюка: розвиток в спілкуванні

Що читати немовляті

Допоки малюк не навчився читати сам, згодяться прості, добрі казки. Аби тільки в них не було сцен, де героїв вбивають, навіть якщо герої – злі. Ідеально для цього віку підходять короткі чи адаптовані народні казки, вірші Агнії Барто, Самуїла Маршака, забавлянки.

В цьому віці на перший план виходять книги з картинками, хай навіть без тексту – з літерами й словами дитина познайомиться ще не скоро. Читання в цей період поєднує відразу два види діяльності – вміння слухати й розглядати картинки. Тому особливу увагу варто приділяти наступним характеристикам:

1. Прості ілюстрації. Дітям до року складно одночасно сприймати багато маленьких деталей. Зображення мають бути простими й знайомими.
2. Реалістичність. В такому маленькому віці малюк сприймає інформацію, але не аналізує її. Тому книжкові ілюстрації мають бути максимально реалістичними. Це стосується кольорів, форм та деталей. Приміром, тварини мають ходити на 4 лапах, не мати одягу, прикрас чи взуття.
3. Стримана кольорова гама. Чим меншою є дитина, тим спокійнішою має бути кольорова гамма ілюстрацій. Синій, жовтий, зелений, червоний, чорний, білий – ці кольори підійдуть для перших книжкових зображень.

Дитині обов'язково захочеться торкнутись книги, оглянути її з усіх боків й навіть спробувати на смак. Адже більшість інформації вона  нині сприймає тактильно. Тому книги мають бути ще й міцними, з твердою обкладинкою й сторінками.

Які книги краще обрати для дорослішої дитини

В одно-дворічному віці дітей все ще захоплюють книги з барвистими ілюстраціями. До яскравих картинок й малюнків можна додавати видання з фотографіями. В цей період особливо важливо розвивати мілку моторику, тому для читання стануть в нагоді книги, з якими дитина зможе взаємодіяти. В них можуть бути:

• об'ємні розкладні сторінки;
• зображення за «віконцями»;
• кишеньки на різних застібках чи без них;
• клавіші з піснями чи звуками.

Окремої уваги заслуговують книги «віммельбухи» - тематичні розгортки з ілюстраціями, сповненими багатьох міленьких деталей. Текстів в них немає, зате з їх допомогою можна спонукати дитину до розмови, розвивати її уяву й уважність. Спершу, розглядаючи такі книги, можна «читати» дитині власну інтерпретацію зображеного, а потім щось в неї запитувати й залучати до складання розповідей

Окрім казок в цьому віці актуальне читання коротких веселих віршиків чи забавлянок. Їх легко запам'ятати й потім використовувати в іграх чи супроводжувати ними повсякденні дії. Ближче до 2,5-3 років до простих казок й віршів можна додавати складніші твори:

• казки Шарля Перро, братів Грімм й Ганса Х. Андерсена («Бременські музики», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Дюймовочка», «Хлопчик з мізинчик» та інші);
• казки народів світу;
• розповіді про тварин й природу (твори Віталія Біанки й Миколи Сладкова);
• вірші й розповіді Корнія Чуковського.

Матерiал по темi:

Як навчити дитину розмовляти? Етапи розвитку вимови

Також в цьому віці дітям стають цікавими тематичні збірки зображень, тому актуальними стають різноманітні дитячі енциклопедії. Ідеально, якщо вони міститимуть реалістичні картинки й фотографії, а також короткі текстові нариси з корисною інформацією.

Коли ваша дитина підросте, не відмовляйтесь від найперших і найпростіших казок. Їх можна не тільки продовжувати читати, але й використовувати для рольових спектаклів, напам'ять вивчати діалоги, складати тематичні завдання.

Чи корисні аудіокниги

Одна з важливих функцій читання вголос – розвиток дитячого вміння слухати. Може здатись, що для цього підійдуть й аудіокниги. Їх записують професійні диктори, тому тут витримані необхідні інтонації та емоції. Вони дійсно можуть виграти батькам трохи часу, адже достатньо просто увімкнути книгу й займатись своїми справами.

Але в такому випадку не вистачає однієї важливої складової читання – емоційної близькості. Можливо, тато з мамою не зможуть настільки ж «професійно» прочитати казку, проте вони можуть обійняти дитину під час читання, разом роздивлятимуться малюнки й звернуть увагу на важливі деталі.

Спеціалісти рекомендують не вмикати дітям аудіокниги, презентації чи навчальні програми до 2-3 років. Доки дитина не досягла цього віку, важливо під час читання виконувати відразу декілька важливих дій:

• читати чи проговорювати текст;
• спільно з дитиною розглядати ілюстрації;
• співвідносити текст з малюнками.

Чи варто навчати дитину звукам й літерам?

Часто батьки під час читання намагаються навчити дитину літерам й звукам. Це вміння, безумовно, потрібне й розвивальне, але в раннього навчання читанню є важливий недолік. Читання вголос приносить дитині справжнє задоволення й розвиває любов до книг. Якщо ж зосередитись на самостійному читанні, вивченні абетки чи складанні словосполучень, то задоволення від цього заняття втратиться.

Експерти радять розділяти просто читання «для задоволення» й навчальні заняття. Поєднувати їх не варто. Дайте дитині просто послухати цікаву історію у вашому виконанні, розглядати малюнки й стимулювати процеси уяви. Настане момент, коли їй самій стане цікаво віднаходити в книгах вже знайомі літери, поєднувати їх в слова й радіти, коли вдається щось прочитати самостійно.

Як діти отримують максимальну користь від читання?

Одне з завдання спільного читання з дітьми – прищепити їм любов й зацікавленість книгами, які збережуться на все життя. Важливо показати дитині, що кожна книга чи історія приховують в собі цілий світ, який можна відчути й «побачити». Ось як це можна зробити:

1. Вдаватись до творчості. Після того, як закінчили читати черговий твір, запропонуйте дитині зліпити, намалювати чи склеїти персонажів з нього. З'ясуйте, як вони виглядають, чим займаються, які якості їм притаманні.
2. Ставте питання. Чим більше їх буде, тим інтерактивнішим буде процес спільного читання. Запитувати щось у дитини можна і в процесі читання, і після його закінчення. Спонукайте її фокусуватись на деталях й фантазувати про можливі варіанти розвитку сюжету.
3. Розвивайте в дітях емпатію та емоційний інтелект. Обговорюйте емоції персонажів, допомагайте дитині відчути їх та співчувати. Для початку запитуйте щось просте – «На твою думку, цей хлопчик сміється чи сумує?». Питання будуть ускладнюватись, коли дитина зростатиме – «Ти коли-небудь відчував щось подібне?В яких ситуаціях?».
4. Цікавтесь враженнями. Після того, як закінчили читати, спитайтесь у сина або доньки, чи сподобалась казка. Дітей старшого віку попрохайте обгрунтувати свою думку.
5. Робіть паузи для діалогу. Не обов'язково читати до кінця, щоб поговорити й обговорити прочитане. Час від часу зупиняйтесь, особливо, якщо бачите, що дитина не все розуміє.

Читаючи дітям, не забувайте, що істинну любов до книги можна прищепити тільки власним прикладом. Тому ставтесь до цього не як до повинності чи обов'язку, а як до можливості цікаво провести час з дитиною, поспілкуватись й поринути в прекрасний світ казок та історій.