Куй-куй, ковалі

(Легенько стукаємо пальцем по підошві дитячої ніжки)
Куй-куй, ковалі,
То великі, то малі.
А старого коваля
Посадили на коня,
Дали йому молоток,
Щоб підкував чобіток.
(При цьому стукаємо по ніжці то сильніше, то слабше)

Кую, кую ніжку,
Поїдем в доріжку,
Треба коня підкувати,
Будем в баби ночувати.

Куй-куй чобіток,
Подай, бабо, молоток.
Не подаси молотка –
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
(Лоскочемо підошву дитячої ніжки)

Ковалю, ковалю,
Підкуй мені бути,
Бо прийде неділя –
Не маю що взути.
Дзень-дзень молоток,
Куй-куй чобіток.
Ні-ні, черевички мої.