В нашої бабусі –
Ой веселі гуси,
Один сірий, другий білий –
Ой веселі гуси.
Витягнули шиї
І шиплять, як змії (всі витягають шиї і роблять ш-ш-ш-ш)
Один сірий, другий білий
І шиплять, як змії.
Мили гуси лапки (сідаємо і «бовтаємо лапками»)
Та біля канавки,
Один сірий, другий білий –
Та біля канавки.
Ой кричить бабуся:
Де ж ви, мої гуси? (кричимо)
Один сірий, другий білий –
Де ж ви, мої гуси?
(Cтоячи навпроти дитини, виконуємо рухи долоньками дитини)
Ладки, ладусі, схожий (схожа) на татусю!
Де тато?
— На роботі там, там...
Будує хату сам, сам, сам...
Ладки, ладусі, схожий (схожа) матусю!
Де мама?
— Вдома там, там, там...
Кашу варить нам, нам, нам...
Каша смачненька,
Маруся маленька!
(В. Ніколаєнко)
– Був у лісі?
– Був.
(Говорить дорослий, а дитина киває головою).
– Сидів на горісі?
– Сидів.
– Бачив вовка?
– Бачив.
– Злякався його?
(При цих словах дмухають на дитину).
– Ні!
(Кажуть, якщо дитина не кліпне).
– Так!
(Кажуть, якщо дитина кліпне).
(Показуємо, як лізе рак, а потім легенько щипаємо дитину)
Лізе рак по стіні
В червоному кафтані.
Щипати чи ні?
(Ручки дитини, яка тримається за ваші пальці, то опускаємо, то піднімаємо, імітуючи помахи пташиних крил)
Кра, ворона, кра!
На полиці сиділа,
Дітям кашу варила.
Діти пішли до села,
Сама кашу поїла –
Гиш, гиш, гиш!
(Махаємо ручками дитини, наче відганяємо ворону)
Тра-та-та, тра-та-та,
Сіла баба на кота.
Поїхала до попа.
Попа нема вдома,
Поїхав по дрова.
Самі попенята
Кують ноженята.
Наварили юшки
Й го-оп на подушки!
(Піднімаємо дитину і швидким рухом кладемо спинкою на м’якеньке)
Ой чук, чук, чук,
Наловив дід щук,
А баба пліточок –
Годувати діточок.
А бабуся карасиків –
Годувати Тарасиків,
А бабуся окунців –
Годувати молодців.
(Гойдаємо дитинку на руках чи на гойдалочці)
Гойда, гойда, гойдаша,
І кобила, і лоша,
І семеро поросят,
І восьмеро овечат,
Та нікому пасти.
Виглядає вовк із лісу,
Хоче кота вкрасти.
А це – в поле,
А це – в море,
А це – наввишки,
Скакай, Івашку, з колиски!
(Швидко піднімаємо дитину вгору або опускаємо вниз).
(Погойдуємо ручками дитини в такт словам, імітуючи рух пташиних крил. На останніх словах швидко піднімаємо та опускаємо ручки на голівку)
Гойда, гойда, гойдашечки,
Прилетіли дві пташечки.
Тут сиділи, воркотіли,
Фур-р-р – на голівку сіли.
(Вказівним пальцем та мізинцем імітуємо ріжки, які спрямовують до животика, шийки дитини, лоскочуємо її)
Іде коза рогатая,
Іде коза вухатая
До діточок маляточок.
Ніженьками "туп-туп",
Віченьками ""луп-луп",
Хто лиш сосочку ссе,
Молочка хто не п"є,
Того буцну прийду,
На ріжки посаджу.
(Плещемо дитину долоньками)
– Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки!
Де були ви?
– У бабусі!
– А що їли?
– Оладки!
– З чим оладки?
– Із медком та солодким молочком.
– А де медок брали?
– В бджілок діставали.
У саду зеленому, під рясними кленами.
Під кленами, під липами, де ягоди розсипані.
– Хто розсипав?
– Гуси.
– Хто збере?
– Бабуся.
– Хто поїсть?
– [Ім′я лялюсі] - малесенька дитинка.
(Плещемо долоньками дитину)
Тосі-тосі,
Свині в горосі,
Поросята в гречці,
Телята в капусті,
А Галя у хустці.
(Проводимо долоньками дитини по голівці).
(Якщо дитина маленька, її долоньками плещуть дорослі, старшенька сама виконує ці рухи)
Тосі-тосі лапці,
Поїдем до бабці,
А від бабці до тата,
Там є курка чубата.
А від тата до мами –
Наїмося сметани.
Сорока-білобока
На припічку сиділа.
На припічку сиділа,
Кашу варила.
(злегка лоскочемо долоньку дитини - "варимо кашу")
Ложкою мішала,
Гостей частувала.
Зайчисі дала -
вона воду набирала,
(загинаємо безіменний палець)
Лисиці дала -
вона дрова рубала,