Забавлянки

Дощ іде, дощ іде,
Аж із стріхи капає,
Комар з мухою танцює,
Аж підскакує.

(Ольга Стрілець)

Танцювала риба з раком,
А петрушка з пастернаком.
А квасоля — руки в боки
Та й у скоки-перескоки.
Ой чок-чок, ой чок-чок —
Ну й веселий гопачок!
Бараболька і буряк
Починають краков'як,
А цибулька в аркані
Аж підморгує мені.
Ой чок-чок, ой чок-чок —
А я собі — гопачок!

(Платон Воронько)

— Лелеко, лелеко, Де ти був?
— Далеко!
— Що у тебе в скриньці?
— Малюкам гостинці!
Для Олі й Ликерки —
Солодкі цукерки!
Тетянці і Вові —
Пряники медові,
Горішки для Вані...
Всі ж вони слухняні.

Горобчику, горобчику,
Не ходи на дощику:
Буде горло боліти,
Буде лікар ходити,
Не пускатимуть в садок
До малесеньких діток.

(Меланія Павленко)

Голубчику, голубок,
Скільки в тебе діточок?
— Двоє гарненьких,
Двоє сіреньких,
Двоє слухняних,
Двоє старанних.

Чуки,чуки,чуки,чок,
Пішли дітки в таночок,
Пішли дітки в таночок,
Донька збила каблучок.
Прибий татку, каблучок,
Бо я хочу в таночок.

Ой, чук-чуки, чуки-на!
Наша доня чепурна.
В неї на голівці
жовті чорнобривці,
і віночок з конюшини,
і намисто із шипшини,
і листок квасольки,
наче парасолька,
і широкий лопушок,
мов зелений фартушок!

(Євген Гуцало)

– Був у лісі?
– Був.
(Говорить дорослий, а дитина киває головою).
– Сидів на горісі?
– Сидів.
– Бачив вовка?
– Бачив.
– Злякався його?
(При цих словах дмухають на дитину).
– Ні!
(Кажуть, якщо дитина не кліпне).
– Так!
(Кажуть, якщо дитина кліпне).