Ідемо до дитячого садочку: що потрібно знати батькам

Коли віддавати дитину до дитячого садку?

На жаль, сьогодні більшість батьків змушена відповідати на це питання, керуючись матеріальними можливостями сім'ї, а не особистими перевагами. Чимало знайдеться мам, які хотіли б особисто займатися вихованням дитини, але мають вийти на роботу, щоб зберегти за собою робоче місце.

Однак сам малюк буває психологічно готовий до відвідування дитячого закладу лише у три роки, але і в цьому випадку адаптаційного періоду не уникнути.

Саме в цьому віці, за словами відомого психолога Людмили Петрановської, завершується «спідничний» період невідривного слідування дитини за матір'ю й починається активне пізнання зовнішнього світу. Малюк уже здатний усвідомити, що мама, закривши двері групи, не зникає назавжди й до вечора (після обіду, після сну і т.д.) обов'язково повернеться за ним. Звикнути до цього буде складно, але для трьохлітки це в рази простіше, ніж для дворічного малюка.

У багатьох розвинених країнах дитсадки приймають малюків, починаючи з віку немовляти. Однак це зовсім не є прикладом для наслідування, бо передчасне відділення від мами зовсім не йде на користь дитині.

Основна й єдина причина такого раннього «відправлення в люди» ― необхідність якнайшвидше повернутися до роботи, що повстала перед батьками. При цьому умови в таких установах максимально адаптовані під потреби немовлят: на кожного вихователя доводиться по 2-4 дитини, яких ті носять на руках і безперервно спілкуються, підтримуючи контакт. Крім того, кожна дитина «закріплена» за одним певним дорослим, що дозволяє педагогам зберігати зв'язок із кожним із малюків.

Матерiал по темi:

Дитячий садок чи розвиваючий центр? Зважуємо «за» і «проти»

Якщо ви все ж таки відчуваєте гостру необхідність влаштувати дитину до дитячого садку до досягнення трьох років, постарайтеся знайти групу, що відповідає наступним параметрам:

• Кількість дітей на одного дорослого не перевищує хоча б 5.
• Склад педагогічного колективу незмінний день у день.

Постарайтеся звести до мінімуму час перебування малюка в установі, щоб він у міру можливостей проводив більше часу в колі сім'ї.

Види дитсадків в Україні

Дитячих садків в Україні сьогодні існує величезна безліч, і їх кількість зростає щороку. Відповідно до форми власності дитячі дошкільні заклади можна поділити на такі категорії:

• Державні ― виключно державна власність.

Плюси такого садка полягають у його доступності та близькому розташуванні. Мінуси ― в переповненості груп, скромному меню, нестачі методичного матеріалу й часто низькому професіоналізмі вихователів. Крім того, потрапити до такого садочку нерідко буває дуже складно. Для цього слід стати на чергу відразу ж після народження дитини й пройти через низку бюрократичних процедур, але й це не дає гарантії, що малюк піде до дитячого садочку вчасно ― черга може виявитися набагато довшою, ніж очікувалося.

• Комунального типу (відомчі).

Належать адміністративно-територіальним одиницям або підприємствам. Найкращий варіант у співвідношенні ціна-якість. Вартість мало відрізняється від державних (зазвичай нижче), а турбота й хазяйновитість «власників» ― у наявності. Підприємство або місцевий орган влади забезпечує садок харчуванням, обладнанням, методичними матеріалами, проводить свята й розваги для дітвори. У більшості випадків у нього це виходить краще, ніж у держави в цілому. Потрапити в такий садочок не простіше, ніж до державного.

• Приватні ― власником є ​​приватна особа.

Такий дитсадок має тільки позитивні сторони, мінус полягає лише у високій вартості, яка далеко не кожному українцеві по кишені. Найняти няню зазвичай обходиться дешевше, ніж оплачувати відвідування такого дитсадка. Ситуацію ускладнює й те, що якщо малюк захворіє (а це часто трапляється, коли дитина перебуває в дитячому колективі), то внесена наперед оплата швидше за все не буде повернута. Цей момент слід обговорити з адміністрацією заздалегідь, щоб не потрапити в халепу.

У Росії вже 10 років як існують сімейні (домашні) дитячі садки. У нас їх плутають із приватними міні-садками, але це зовсім не одне й те ж. Сімейні садки придумані для багатодітних сімей, де виховується троє й більше дошкільнят. Один із батьків може оформитися на посаду вихователя в районному дитсадку, а самі діти будуть оформлені як окрема різновікова група. Ані спеціальної освіти, ані особливих умов для створення такого садка не потрібно ― це різновид соціальної допомоги. У разі, якщо в багатодітній родині дошкільнят менше трьох, в сімейний дитячий садок можуть бути прийняті діти з інших багатодітних сімей.

На жаль, в Україні така форма садків поки що не практикується, а сімейними дитсадками у нас називають приватні мінісадки на 5-10 дітей, розташовані в квартирах.

Матерiал по темi:

Зарубіжний досвід виховання дитини: дитячі садки Німеччини

За спеціалізацією розрізняють такі види дитсадків:

• Загальнорозвиваючі. Звичайні дитячі сади, спрямовані на гармонійний всебічний розвиток дитини.
• Компенсуючі (корекційні). Призначені для дітей з особливостями розвитку ― фізичного або психічного. Сюди входять порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату, психомовленнєвого розвитку. Робота в них спрямована на реабілітацію дітей та стимуляцію подальшого розвитку. Для зарахування потрібні медичні довідки про захворювання, що відповідають профілю дитячого садка.
• Оздоровчі. Тут робота базується на профілактиці захворювань, зміцненні імунітету. В обов'язковому порядку проводяться лікувально-профілактичні процедури (фізіотерапія), практикується спеціальний щадний режим.
• Вузькоспеціалізовані. Програма в таких садах спрямована на оволодіння певним навиком. Наприклад, дуже популярні сьогодні дитсадки з поглибленим вивченням іноземних мов.
• Інноваційні. Сюди входять дитячі садки, чия програма побудована за особливою системою ― Монтесорі-садочки, вальдорфські і т.д.
• Етнокультурної спрямованості. У них малюків знайомлять із особливостями культури й мови певного народу.
• Комбіновані. Складаються з груп різної спрямованості ― загальнорозвиваючих, оздоровчих, компенсуючих ― у різних комбінаціях.

Вступ до дитячого садочку

Як потрапити до садку ― одна з найгостріших проблем молодих батьків сьогодні. Зрозуміло, зі вступом малюка в приватний дитячий садок у вас проблем не виникне (в цьому випадку складність полягає лише у вартості послуг).

Коли ж мова йде про державний чи комунальний дитячий заклад, то в чергу слід ставати заздалегідь, особливо якщо ви обрали садок не за місцем проживання. Для зручності можна скористатися електронною чергою, але можна звернутися із заявою до самого дитячого садку й час від часу навідуватися до нього, перевіряючи, чи не змістилися ви у «хвіст» черги. Стати на чергу онлайн, а також ознайомитися зі списком дитячих установ вашого міста й відгуками батьків можна на сайті Садік.UA.

Вікові групи в дитячому садку

Класичний варіант поділу дітей на групи в дитячому садку виглядає так:

2-3 роки ― ясельна група.

3-4 роки ― молодша.

4-5 років ― середня.

5-6 років ― старша.

Формування груп відбувається у вересні. Від того, скільки повних років дитині виповнилося на початку вересня, й залежить, до якої групи вона потрапить.

Іноді група для 2-3 років називається перша молодша, а для 3-4 ― друга молодша. Так найчастіше буває, коли в дитсадок приймають малюків, які не досягли дворічного віку, що формують в такому випадку ясельну групу.

Сьогодні все частіше практикується нестандартний розподіл на групи й змішані групи. Наприклад, у Монтессорі-садках це така ж норма, як і відсутність чіткого розкладу занять.

Навіть у класичних дитсадках малюки можуть бути об'єднані зі старшими дітьми постійно або в якийсь період. Наприклад, новачки, які вперше прийшли в ясла, в літній період відвідують дитсадок зі старшими дітьми, що відсвяткували випускний. Таке змішування дозволяє створити в групі спокійну атмосферу. Малюки, дивлячись на старших дітей, менше плачуть і легше звикають до нового середовища. Старші відчувають свою значущість, допомагаючи вихователям наглядати за маленькими.

Дітки різного віку присутні й у цілодобових групах. Хоча ще кілька років тому про ці групи мало хто чув, сьогодні їх популярність неухильно зростає. Такі групи існують в допомогу батькам з ненормованим робочим днем, яким доводиться виходити в нічну зміну. Само собою, для дитини такий графік перебування в садку вкрай небажаний. Якщо є будь-який інший, менш травмуючий варіант, ним варто скористатися.

Як допомогти дитині адаптуватися

Стрес від розставання з мамою, нехай це всього лише похід до дитячого садку, відчуває кожна дитина. Щоб адаптація пройшла успішно, бажано почати готуватися заздалегідь. Днів десь... за півроку!

Так-так, ви не помилилися. Мінімум за 6 місяців до передбачуваного походу до дитячого садку слід «підігнати» режим дня й раціон дитини до дитсадкового, зразок якого на ваше прохання нададуть співробітники групи.

Звикання буде проходити легше, якщо дотримуватися наступних правил:

1. Збираючи дитину до садочку, поводьтеся природно. Не варто сміятися над її страхами й піддражнювати, підкреслюючи неістотність проблеми. Для малюка похід до садочку й розставання з мамою ― це ВЕЛИКА проблема. Нерозуміння цього з боку батьків боляче ранить його. Тим більше не слід лаяти його або виявляти неспокій. Цим ви ще більше злякає дитину, давши зрозуміти, що ситуація вийшла з-під контролю. Кожна дитина міркує таким чином: якщо вже мама хвилюється, значить, відбувається щось жахливе, катастрофа. Показавши свою нервозність, ви спровокуєте у дитини напад жаху й продовжите період адаптації на невизначений термін.
2. Збільшуйте час щоденного перебування в садку поступово, починаючи з 1 години. Час звикання залежить від особливостей дитини ― у кожного свій період адаптації. У когось він може зайняти пару днів, комусь знадобиться кілька місяців, щоб спокійно залишитися до обіду.
3. Проводьте «домашню пропаганду»: грайтеся в дитячий садок, читайте веселі твори про життя дітвори в дитсадку. Добре б і цю частину підготовки почати заздалегідь.
4. Давайте дитині зрозуміти, що ви поділяєте її почуття й теж сумуєте, розлучаючись, але у кожного є обов'язки. Зате потім, після садочку... ― тут уже все залежить від вашої фантазії й можливостей (підемо на карусель, у гості, купимо морозиво і т.д.).
5. Даючи обіцянку забрати у певний час, не запізнюйтеся ― краще прийдіть раніше й дайте дитині про це знати. Наприклад, якщо ви планували забрати її до сну, не слід прибігати в останній момент, коли вона в сльозах поглядає в бік спальні ― адже всі вже лягають, а мама не прийшла! Краще прийдіть до кінця обіду й дайте малюкові переконатися, що ваше слово непорушне.

У деяких дитячих садах існує адаптаційна група, яку дитина відвідує протягом декількох місяців до того, як почати ходити до дитячого садку. У такій групі діти перебувають по 2-3 години на день і поступово звикають до нової обстановки. Даний варіант хороший, якщо з дітьми в групі займається той же вихователь, що буде з ними й після, у звичайній групі. Якщо ж вихователь і приміщення будуть іншими, в плані адаптації від такої групи мало толку. Але все ж це краще, ніж без підготовки віддати малюка до садочку на повний день.

До дитячого садочку без прописки

Для того, щоб потрапити до дитячого садку, вам знадобляться наступні документи:

• Заява одного з батьків;
• Свідоцтво про народження дитини та копія;
• Паспорт одного з батьків та копія, або документ, що підтверджує опіку;
• Медична довідка (форма № 026 /о) та довідка про епідемічний стан;
• Довідка, роздрукована з порталу електронної черги, де вказано статус «Може бути зарахований».

Довідка про прописку не входить до переліку необхідних документів. У деяких садках через переповненість завідувачі дійсно приймають лише тих дітей, які мають прописку, і в першу чергу це стосується Києва та інших великих міст. Однак такі дії не законні. Якщо ви вчасно стали в чергу, попросіть видати вам відмову в письмовій формі з поясненням причин. Якщо після цього завідувач не змінить своєї думки, видану довідку слід надати в районний відділ освіти держадміністрації й підняти питання там.

Несправедливо було б залишити без уваги й інший шлях, який обирають багато батьків ― зробити щедрий благодійний внесок до фонду дитячого садка. Не торкаючись морально-етичної сторони питання, зауважимо: на жаль, сьогодні це часто виявляється єдиною можливістю для громадян (не тільки іногородніх, але й місцевих) влаштувати дитину до дитячого садку поруч із будинком.