Початок слухової активності
Вміння малюка чути звуки починає формуватись задовго до його появи на світ. Вже 3 15-20 тижня вагітності маленька людина здатна вловлювати звуки маминого серцебиття й роботи її кишківника. А 25-й тиждень – той термін, коли крихітка починає впізнавати голоси батьків, чує інші звуки довколишнього світу, зокрема музику. Якщо мама уважно прислухається до ворушіння грудочки всередині, можливо, їй вдасться визначати ще й музичні вподобання малюка. Нерідко під звуки улюблених мелодій рухи дитини стають енергійнішими, немов вона виконує своєрідний танець.
Впродовж перших днів після народження в слуховому проході малюка може залишатись невелика кількість рідини, що призводить до короткочасного зниження слуху. Тому спочатку новонароджений малюк чує переважно високі звуки (наприклад, «сюсюкаючу» мову дорослих) та добре знайомі голоси батьків.
Згідно з сучасними дослідженнями французьких вчених, немовлята вміють відрізняти рідну мову від іноземної. Так, під час прослуховування запису тексту рідною мовою в новонароджених активізувався смоктальний рефлекс. Увімкнений під час годування запис незнайомою мовою ніяким чином не відбивався на поведінці малечі.
Подальший розвиток слуху новонародженого відбувається під впливом навколишнього середовища й дорослі можуть впливати на цей процес. Далі йтиме мова про те, як саме це можна зробити.
Розвиток слуху дитини по місяцях
Слух маляти, як спосіб вивчення навколишнього світу, можна порівняти з верхівкою айсберга. Основна частина айсберга – то розвиток мови, що тягне за собою інші психічні процеси – пам'ять, увагу, мислення тощо. Ось чому формуванню слуху надається велике значення, як і своєчасному виявленню відхилень в цій області. А щоб завжди бути в курсі подій життя малюка в цьому плані, батькам варто ознайомитися з нормами розвитку його слуху на різних етапах.
Перший місяць життя
Розвиток слуху в цей період помітно випереджає формування зорових навичок. Вже на 9 – 10 день життя малюк здригається й кліпає від різкого шуму. До 18 дня він починає шукати очима джерело шуму, реагуючи на голос довколишніх людей. В цьому віці дитина вже здатна зацікавитися музичною іграшкою, причепленою над ліжечком чи візочком.
Ближче до кінця першого місяця ваш маленький вже вміє розпізнавати не лише високі, але й низькі, приглушені звуки. Незабаром настане й та чарівна мить, коли почувши мамине звертання, крихітка повністю усвідомлено посміхнеться у відповідь.
Другий місяць життя
Малюк вчиться зіставляти побачене зі звуками, які транслюють близько розташовані об'єкти. Він повертає голову в бік джерела звуку і на хвильку концентрує увагу на предметі, який захопив його увагу.
Маля реагує на шум навіть уві сні, й голосний звук може розбурхати його. Однак це не означає, що під час сну дитини життя в будинку має завмерти. Привчання нового члена сім'ї до побутових шумів не менш важливе, ніж розвиток слухових навичок.
Необхідно пам'ятати, що діти надзвичайно швидко звикають до певного звукового режиму. Якщо від самого народження ви будете ходити будинком навшпиньки й розмовляти виключно шепотінням, то отримаєте реальний шанс проходити так все життя. (Є. Комаровський, «Здоров'я дитини й здоровий глузд її рідних»
В цьому віці дитина відповідає на звуки прискоренням чи сповільненням смоктальних рухів, іноді завмираючи з широко розплющеними очима. Голосні звуки викликають реакцію, яку називають рефлексом Моро: дитина різко підіймає напівзігнуті ручки, розкриваючи їх й знову повертаючи до першого положення. Подібна реакція свідчить про наявність у неї слухової активності.
Третій місяць життя
На цьому щаблі розвитку карапуз жваво реагує на звук голосів батьків, які звертаються до нього. Він відповідає гуканням, морщить личко й активно рухає ручками та ніжками, пильно вдивляючись в рідне обличчя. У відповідь на голосний неприємний звук маленький може зморщитись й розплакатись.
Дитину до року легко заспокоїти тихою мовою чи піснею. Ви навіть можете потамувати плач, викликавши посмішку за допомогою веселого базікання.
Не варто сумувати, якщо дитина розглядає щось в стороні, коли ви до неї звертаєтесь: у деяких дітей ця реакція може бути трохи сповільненою. Спробуйте бути емоційнішими, спілкуючись зі своїм маленьким чадом.
Четвертий місяць життя
Це час перших спроб використання мовлення у спілкуванні з дорослими. Малюк починає розуміти, що мовлення – чудова річ й намагається впливати на людей різними звуками, підкріплюючи їх мімікою й бурхливою жестикуляцією.
У цьому віці малюк вже реагує на звук свого імені й легко знаходить джерело навіть тихого шуму, якщо він розташований на відстані не більше 3 метрів.
П'ятий місяць життя
Малюк чутливо реагує на настрій довколишніх, безпомилково визначаючи його за інтонаціями та поведінкою. Він переймає настрій мами, сміючись у відповідь на її сміх й стає пригніченим, якщо вона не в настрої. Відтепер батькам слід вдвічі обережніше виявляти свої емоції.
Дитина цього віку вже здатна асоціювати голос з людиною. Вона реагує на звук маминого голосу, що долинає з сусідньої кімнати й заспокоюється, передчуваючи її появу. Краще не змушувати її чекати надто довго, бо іншим разом такий спосіб «дистанційного» заспокоєння дитини не спрацює.
Шостий місяць життя
Малюк здатен чути звуки на відстані від 3 до 4 метрів. Він вперто намагається імітувати звуки дорослих і це чудовий привід говорити з ним більше й частіше.
Особливо цікавлять маля звучні іграшки, особливо ті з них, які він може «увімкнути» самостійно, смикаючи за мотузочку чи жбурляючи їх.
Сьомий місяць
Дитинча прислуховується до найтихіших звуків, таких як шелест паперу чи шепотіння.
Восьмий місяць життя
Белькотіння дитини стає різноманітнішим. Вона здатна миттєво визначити, звідки долинає звук й знайти його джерело, навіть якщо те знаходиться за спиною.
Дев'ятий місяць життя
Маленький розуміє більшу частину з того, що йому говорять й навіть може виконати деякі прохання. Белькотіння все більше нагадує уривки окремих слів.
Десятий місяць життя
Белькотіння набуває яскравого емоційного забарвлення. Малюк здатен цілком зрозуміло висловити свій настрій й побажання, підкріплюючи їх жестами й мімікою. І якщо стороннім ця мова може бути зовсім не зрозумілою, уважні батьки нізащо не переплутають роздратоване «А-ба-ба-ба!!!» з лагідним «Ву-ву-уу!».
Одинадцятий місяць життя
На цьому етапі дитина розуміє, коли до неї говорять й здатна дати відповідь якщо не звуками, то жестом. Наприклад, на питання «Де кицька?» маля неодмінно подивиться в бік кішки, а якщо запропонувати йому піти на прогулянку, то мімікою й рухами він висловить свою згоду чи протест.
Дванадцятий місяць життя
В цьому віці чимало малюків вже вміють вимовляти окремі слова. Найчастіше ті, що позначають близьких людей («мама», «тато», «баба») й нерідко маленький балакун плутає їх, намагаючись використовувати за призначенням. Також в його лексиконі присутні слова, які позначають дію (своєрідні попередники дієслів): «дай», «на», «ам», «бух» та інші.
Що потрібно робити для розвитку слуху маляти?
Участь батьків полягає насамперед в уважному спостереженні за формуванням слуху малюка та стимулюванні його розвитку. Існує також цілий ряд способів позитивно вплинути на дитячі слухову – а значить, й мовленнєву – активність:
- тісне спілкування та емоційно забарвлене мовлення, звернене до дитини, з перших днів життя;
- спільне прослуховування музики перед сном чи в період активності;
- співання колискових;
- читання дитячих книжок сумісно з розгляданням малюнків;
- використання брязкалець, музичних та шумових іграшок;
- супроводження дій відповідними словами («А зараз Михайло буде їстоньки! Їсти Михайлик буде…»);
- вправи, які стимулюють слухову активність малюка за допомогою звуків, які лунають на різній відстані від нього.
Займаючись з малюком, варто пам'ятати, що провідними умовами розвитку будь-якої дитини є регулярність занять та їх відповідність віку дитини.
Серйозні причини для занепокоєння
Перевірка слуху новонародженої дитини – звична процедура, яка проводиться в пологовому будинку. Але молоді батьки володіють суперздатністю знаходити причини для занепокоєння там, де їх немає. Насправді про відхилення в розвитку слухового апарату малюка можуть свідчити певні особливості його поведінки. Саме вони сигналізують батькам, що саме час звернутись до лікаря-отоларинголога:
- в місяць дитина не здригається від голосного звуку;
- в 2 місяці не прислухається до звуків брязкальця;
- з 3 до 6 місяців не шукає очима джерело звуку;
- до 5 місяців не заспокоюється від звуку маминого голосу;
- в 7-8 місяців не прислуховується до розмов дорослих, не посміхається у відповідь на звертання й не белькоче;
- до 9 місяців не реагує на власне ім'я;
- в 10-12 місяців не імітує мову дорослих, не реагує на звертання (в тому числі й на заборони), не виявляє цікавості до побутових звуків та
джерел цих звуків, белькотіння монотонне або ж взагалі відсутнє.
Навіть якщо тривожні симптоми й мають місце, не поспішайте з висновками й тим більше відчаєм – цілком можливо, що ви помиляєтесь. Неодмінно зверніться до спеціаліста за кваліфікованою консультацією, а якщо потрібно – й допомогою. Пам'ятайте, що більшість порушень дитячого здоров'ям набагато легше виправити, якщо якомога раніше розпочати лікування.