Роль тата на рiзних етапах життя дитини
Дослідження цього питання продемонстрували, що діти, чий батько бере активну участь в їх розвитку на різних етапах дорослішання, мають менше проблем з поведінкою, навчанням й соціальною взаємодією. Батьківське виховання впливає на загальний, інтелектуальний та психологічний розвиток дитини. Й помітний цей вплив з самого народження:
- Період новонародженості. В той час, як матері дають емоційну стабільність, батьки «відповідають» за відчуття безпеки й впевненості у немовлят. Діти прив'язуються до важливих дорослих з перших тижнів життя, якщо отримують від них достатньо уваги. Коли тато реагує на плач та інші сигнали, дитина прив'язується до нього й сприймає, як джерело комфорту та приємних емоцій. На цьому етапі мами дають дітям більше турботи й ласки, а батьки роблять акцент на фізичних контактах, іграх та гімнастиці. Це сприяє розвитку мозку малюка.
- Вік до 5-6 років. Зі зростанням й дорослішанням дитини на перший план виходять допитливість й потреба в постійному дослідження чогось нового. На цьому етапі батько бере на себе роль «гіда», який не лише допомагає вивчати довколишній світ, але й встановлює необхідні для безпеки обмеження. Мами більше уваги приділяють домашнім справам, а батьки стають товаришами у грі для своїх дітей. Вони допомагають вирішувати проблеми, вчать долати невдачі, мотивують малюка проявляти свої сильні сторони.
- Шкільний період. Впродовж цього етапу батьки заохочують прагнення дітей до незалежного прийняття рішень та впевненості в собі, в той час як матері продовжують опікати й надміру захищати. Тато ж показує дитині, що світ неідеальний, допомагає соціально адаптуватись й долати труднощі.
Впродовж всіх етапів дорослішання дитина вчиться у тата поважати інших людей. Спочатку це повага до мами, потім – до оточуючих. Діти копіюються батьківську поведінку, спостерігаючи за його діями та ставленням до інших. Якщо тато обходиться жорстоко чи ображає, то дитина вирішить, що це норма і в майбутньому буде притримуватись саме цієї моделі поведінки. Ось чому особливо важливо поводитись чемно, поважно й достойно щодо інших, даючи приклад сину чи дочці.
Чому батьки уникають спілкування з дітьми
Багато чоловіків знають та розуміють свою роль в розвитку дитини, та попри це продовжують самоусуватись від її виховання. Це відбувається з ряду причин, головна з яких – відсутність бажання проявити себе в новій ролі. Нерідко майбутній чи молодий тато не готовий до батьківства, не має потреби в появі малюка, його «батьківський інстинкт» поки що спить. Щоб цьому запобігти, необхідно, аби планування й зачаття дитини відбувалось за спільним бажанням. Чоловік має відчувати готовність взяти на себе таку відповідальність, а не просто «погоджуватись» з бажанням дружини.
Також можуть існувати й інші причини, через які тато намагається уникати повноцінної участі у вихованні:
- у нього відсутній досвід спілкування з турботливим та уважним батьком в дитинстві
- він не знає, що і як потрібно робити з дитиною
- він боїться, що виглядатиме смішним, невмілим, наробить помилок
- він відчуває несхвалення з боку дружини
Останню причину варто розглянути прискіпливіше. Дуже часто саме мами перешкоджають близькому спілкуванню тата з малям. Знайоме багатьом «я сама все зроблю» грунтується на страхах й небажанні розділяти догляд за дитиною та його виховання з чоловіком. Якщо ж одночасно з цим у молодого тата теж присутній страх й відсутнє бажання, то він може надовго застрягнути в ролі тільки стороннього спостерігача.
Різні ролі батька у вихованні та розвитку дітей
Мама й тато відіграють важливі, але різні ролі у вихованні дітей. При цьому не слід плутати ці ролі з батьківськими обов'язками (догляд, задоволення потреб). Останні батьки можуть поділити порівну й заміняти одне одного за необхідності. Виховання ж об'єднує в собі фізичний, інтелектуальний, соціальний, емоційний розвиток, а також вклад в добробут дитини у всіх сферах життя.
Чоловікові у якості батька відведені наступні важливі ролі:
- Товариш в активних іграх. Мами кращі в творчості, інтелектуальному розвитку, а татам краще даються більш активні й фізичні заняття. З немовлям він може на деякий час «перевтілитись» в коника, з дошкільням й підлітком пограти в м'яч чи покататись на велосипедах.
- Наставник й вчитель. Навіть подорослішавши, діти пам'ятатимуть про те, як ви навчили їх грати у футбол чи не піддались під час партії в шахи. Як ви кидали їм виклик, аби вони стали кращими й успішнішими, як вчили їх підніматись після падіння. Мами люблять синів й дочок безсумнівною любов'ю, а батьківська любов більш вимоглива, підштовхує до розвитку й досягнення нових висот. Однак важливо не перетинати межу й зберігати баланс між очікуваннями й прийняттям своєї дитини.
- Захисник. Завдання чоловіка – захищати свою сім'ю від будь-якої небезпеки. А також вчити дитину захищатись, боротись з життєвими труднощами, виходити з конфліктних ситуацій.
- Рольова модель. Дочка бачить в батькові першого ідеального чоловіка в своєму житті. Вона чекає, що інші чоловіки будуть ставитись до неї з такою ж повагою, як і він. Звісно, якщо він виявляє до неї цю повагу й дає можливість відчувати себе справжньою принцесою. Син же виростає точною копією батька. Якщо він бачить, що батько поважає маму й інших жінок в родині, то виросте порядним чоловіком. Він «скопіює» батьківські життєві пріоритети, чесність та інші принципи.
В деяких сім'ях всі ці ролі належать мамі. Можливо навіть, що в неї це відмінно виходить, але насправді ролі ці – чоловічі й батьківські. Роль матері в житті дитини безцінна, але важливість батька не повинна знецінюватись. Навички, що їх передає батько, допомагають дітям стати сильними, самодостатніми й впевненими в собі. Й важливо пам'ятати, що батько не припиняє виконувати цих функцій, коли діти дорослішають. Якщо з перших тижнів життя між ними формується міцний зв'язок, то з роками він буде тільки міцнішати!
- Михаил Лабковский "Здравствуй, папа!"
- С.Г. Достовалов и Л.В. Мальцева "Отец и сын. Атрибутика мужского воспитания"
- Ditta M. Oliker "The Importance of Fathers"