Навіщо потрібно купати немовля?

На перший погляд — дивне запитання, але це лише на перший. Насправді більшість дорослих всерйоз вважає, що мета купання новонародженої дитини полягає в її митті. Незважаючи на те, що малюк абсолютно не має можливості забруднитися протягом дня, ввечері його ретельно намивають мильною губкою. При цьому найстрашнішою подією чомусь вважається потрапляння води в очі або вуха, але абсолютно не береться до уваги відсутність будь-якої рухової активності під час купання.

Так ось, для підтримки чистоти новонародженого цілком достатньо вже того, що кілька разів на добу ви миєте його або протираєте вологою серветкою, змінюючи підгузок. Плюс легке ополіскування водою без мила ввечері — і все. Ваш малюк блищить чистотою, тому що він просто не встиг забруднитися після попереднього миття.

Зовсім інша справа — купання. Купання немовляти — це його шлях до здорового дитинства. Це загартовування, фізичні вправи у воді, а звідси — щедрий подарунок від матінки-природи для всієї родини: міцний нічний сон. Хто хоч раз намагався заколисати вночі неспокійне немовля, той його оцінить.

Отже, коли ми визначилися з самим поняттям купання немовляти, прийшов час з'ясувати, як краще це робити. Що потрібно для того, щоб купання приносило малюкові максимальну користь?

Матерiал по темi:

Розвивальні ігри для дітей від народження до 6 місяців

Коли і де починати купання

Як тільки пупкова ранка загоїться, ваш малюк буде готовий до водних процедур, а до цього дня доведеться обмежитися обтиранням вологою губкою. Відомий лікар-педіатр Євген Комаровський рекомендує використовувати для купання звичайну дорослу ванну, не витрачаючи час на плескання в дитячій ванні. Чому? На те є кілька причин:

• Купання немовляти є повноцінним тільки тоді, коли все його тіло занурене у воду й над водою знаходиться лише голова. Це досить складно зробити в маленькій ванні, застеленій численними пелюшками.
• Водні процедури передбачають серйозну рухову активність малюка. Говорячи простіше, дуже бажано дати дитині можливість плавати з перших днів життя (під контролем дорослого, звичайно). У дитячій ванні, знову ж таки, не дуже-то поплаваєш.
• Температура тієї невеликої кількості води, що вміщається в дитячу ванночку, швидко знижується. Зрозуміло, вона знижується й у великій ванні, і це навіть добре — таким чином відбувається загартовування немовляти. Однак у маленькій ємності цей процес відбувається дуже швидко, й загартовування загрожує застудою дитині, яка до того ж позбавлена можливості активно рухатися, щоб зігрітися. У такій ситуації перед батьками відкриваються дві перспективи: або швидко згорнути купання, або підливати в ванночку гарячу воду, що аж ніяк не добре для дитини.

Педіатри радять: не боятися!

Перше, що слід усвідомити молодим батькам — це те, що вода вже знайома й звична малюкові, тому не варто боятися купання. Він цілих 9 місяців провів у водному середовищі, і тепер купання не стане для нього стресом. Ви не злякає його й не нашкодите водними процедурами, якщо станете поводитися спокійно й природно. Навіть якщо малюк заплакав у момент занурення в воду, це зовсім не ознака дискомфорту. Можливо, він подає сигнал про свою готовність до процедури. Ознакою явного невдоволення служить тривалий плач, що не припинився після того, як малюк уже опинився в воді.

Гріємо воду — охолоджуємо воду

Купання стає загартовуючим лише в тому випадку, якщо ви дозволяєте воді поступово вистигати. Підливати в ванну гарячу воду не просто не рекомендується — це вкрай небезпечно. Важко уявити кількість малюків, які надходять в опікові відділення лікарень завдяки таким експериментам дорослих із ванною й чайником.

Отже, початкова температура води, що рекомендується педіатрами, коливається від 34 до 36 градусів за Цельсієм. Стартова температура залежить і від розмірів ванни — що менша ємність, то тепліша вода. Якщо в домі немає великої ванни, то доведеться задовольнятися дитячою ванночкою, де вода вистигає швидше, а рухи дитини обмежені, і це слід враховувати, починаючи купання з більш високої температури. Важливо, щоб води у ванні було якомога більше — це сповільнить її охолодження. Купання в середньому триває 20 — 40 хвилин.

Наступне купання можна буде почати в більш прохолодній воді. Оптимальним рішенням буде знижувати температуру води не більше ніж на 1 градус на тиждень. Так поступово вона доводиться до 26 — 27 градусів, і на цьому слід зупинитися.

Температуру повітря у ванній кімнаті не слід підвищувати штучно. Буде краще, якщо вона залишиться такою ж, як і в інших кімнатах. Різкий перепад температури набагато більш небезпечний, ніж прохолодне повітря, й може стати причиною застуди.

Яку воду використовувати

Прийшовши в цей світ, малюк поступово адаптується до навколишнього середовища, і тримати його в повній стерильності просто неможливо, та й не потрібно. Найкращий різновид води для купання малюка — звичайна водопровідна вода. Якщо вас турбує її якість, установіть надійні фільтри, однак кип'ятити її не варто.

Можна додати в ванну відвар лікарських трав — череди, ромашки, кропиви, лаванди, валеріани, м'яти, меліси, кори дуба, звіробою. Гарний для купання немовлят і відвар лавового листа.

Додавати в воду засоби для купання або марганцівку не слід. Перші пересушують ніжну дитячу шкіру, друга при малій концентрації просто не діє, а при великій — провокує опіки.

При гіпертонусі лікар може порекомендувати вам додавати в воду морську сіль або певний трав'яний збір. При цьому концентрацію і всі подробиці щодо застосування розчину або відвару слід узгоджувати з ним.

Водяні пригоди

Ось ми й підійшли до основного питання: як саме відбувається процес купання новонародженого.

При зануренні малюка в воду головним завданням батьків стає забезпечення двох наступних речей:

• безпеки малюка;
• максимальної фізичної активності.

Дозволяючи дитині рухати ручками й ніжками, ви даєте їй фізичне навантаження, що сприяє розвитку м'язового апарату. При цьому важливо стежити, щоб голова малюка залишалася на поверхні води. Для цього його притримують за потилицю (плавання на спинці) або розташовують долоню під підборіддям (плавання на животі). Курсуючи таким чином по ванні взад і вперед, карапуз отримує одразу три корисні речі:

• зміцнює м'язи й скелет;
• загартовується;
• «нагулює» гарний апетит і міцний нічний сон.

До двох-трьох місяців малюкові може стати нудно просто так плавати, і він через якийсь нетривалий час після занурення в воду почне вередувати. Тут вам допоможуть усілякі водяні іграшки й просто брязкальця, що привертають увагу юного пловця.

Пінопласт вам у поміч!

Перебувати в напівзігнутому положенні, нависаючи над ванною, де щасливе немовля може із задоволенням плескатися по 30-40 хвилин і більше, не так вже й легко. У вас неодмінно втомляться коліна й спина, а значить — варто гарненько підготуватися до першого купання, щоб надалі процедура приносила радість не тільки малюкові, але й дорослому.

Ось приблизний список речей, які знадобляться вам у процесі:

• Коло для купання немовляти.

На відміну від більш «дорослих» аналогів воно кріпиться не на талію, а в області шиї малюка. Однак це не завдає йому дискомфорту, бо обхват голови в цьому віці достатньо великий, щоб дитина не вислизнула навіть із досить просторого отвору.

• Шапочка для плавання.

Це дивовижне пристосування являє собою чепчик із пришитими до нього пінопластовими вставками, що не дозволяють малюкові пірнути в воду з головою. У такій шапочці дитина може спокійно лежати на воді, не ризикуючи наковтатися її.

• Жилет для купання немовляти.

Він може бути надувним, зробленим у вигляді замкнутої кривої, що оперізує малюка, або матерчатим, зі вшитими брусками пінопласту. Другий варіант краще використовувати в комплекті з такою ж шапочкою для плавання, він більше підходить для новонародженого малюка. Перший, надувний, служить одночасно і підголовником, тому шапочка тут не потрібна, але його краще використовувати для карапузів від 3 місяців.

Існує ще безліч моделей плавальних жилетів та інших пристосувань для немовлят, однак слід пам'ятати: жодне з них не є достатньо надійним, щоб залишати малюка в воді хоч на хвилину без нагляду. Що б ви не використовували під час купання, головним інструментом повинен залишатися ваш пильний погляд, що стежить за дитиною. Тому, крім плавального приладдя, заздалегідь подбайте про придбання зручного стільця для супроводу малюка в його запливах. Якщо вам потрібно відвернутися навіть на пару секунд, витягніть дитину з води на ці секунди й будьте впевнені, що вона у безпеці.

Купання як частина режиму

Важлива умова успішного і корисного купання — правильний вибір часу. Педіатри рекомендують купати малюка перед останнім годуванням, щоб втомлена й зголодніла дитина отримала свою порцію молочка й міцно заснула до нічного годування.

По мірі дорослішання малюка процес купання буде поступово обростати ритуалами, і це добре. З'явиться улюблена іграшка для ванни, надягання шапочки заздалегідь викликатиме радісну посмішку... Можливо, ви захочете супроводити купання співом якоїсь пісеньки або включенням класичної музики.

Дотримання ритуалів — відмінне рішення. Купання сприяє поліпшенню нічного сну дитини, налаштовує її на звичну процедуру укладання. Ось чому бажано не пропускати нічого з того, до чого малюк устиг звикнути — і купання відмінно впишеться в ваш великий ритуал приготування до сну, про який одного разу вже говорилося в окремій статті:

Матерiал по темi:

Мистецтво вкладання дитини спати: поради для батьків

Кому можна пірнати?

Одне з поширених запитань, що стосуються купання малюків — це питання пірнання. Татусі й мами цікавляться, чи можна дитині пірнати і з якого віку рекомендується починати це робити.

Максимально чітко на це питання відповідає у своєму інтерв'ю доктор Комаровський. Євген Олегович нагадує батькам, що до народження малюк протягом багатьох місяців перебуває у водному середовищі і зберігає рефлекс, що закриває дихальні шляхи при зануренні в воду. Таким чином носоглотка виявляється захищеною, й ризик, що дитина захлинеться, відсутній.

Однак слід пам'ятати, що така «пам'ять» про перебування в навколоплідній рідини не зберігається у малюків назавжди. Якщо новонародженому не надавалася можливість пірнати в перші місяці життя, до двох місяців навичка зникає. Тому вчити дитину пірнати слід у перші півтора-два місяці, і тоді вона збереже це вміння і в більш старшому віці.

Найпоширеніші помилкові твердження щодо купання новонародженого

• «Вода, що потрапила у вуха, небезпечна для дитини, тому потрібно заткнути їх ватою».

Вода ніяк не зашкодить дитині, якщо не потрапить у дихальні шляхи. Тому залишки води в вушках можна просто промокнути після купання ватним диском.

• «Приміщення для купання потрібно добре прогріти, тому купати будемо в маленькій ванні на кухні».

Таким чином ви не тільки позбавляєте дитину можливості рухатися, а й змушуєте дихати чадним газом. Крім того, перепад температури між розігрітою кухнею і прохолодною кімнатою рано чи пізно відгукнеться малюкові серйозної застудою.

• «Дитину слід намилювати кожного разу, коли вона купається».

Застосовуючи мило, ви пересушуєте й травмуєте ніжну шкіру малюка. Купання в цьому віці цілком може обходитися взагалі без миючих засобів.

• «Після купання слід гарненько витерти малюка».

Ще один спосіб нашкодити дитячій шкірі. Немовля після купання слід не витирати рушником, а промокнути м'якою пелюшкою, а потім загорнути до повного висихання.

• «Вода незвична дитині, вона її лякає. Потрібно купати її загорнутою або хоча б покласти на дно пелюшку, щоб їй було спокійніше».

Вода — це найбільш звична стихія для новонародженого. Під час першого купання він лякається насамперед незрозумілих маніпуляцій із ним і напруженості в голосі мами, а не самої води. Пелюшку колись стелили на дно дерев'яних ночв, щоб уникнути неприємностей зі скалками. Сьогодні немає жодної потреби захаращувати простір у ванні зайвими предметами — краще дозволити дитині активно рухатися в воді.