Для чого дитині дані відчуття

Базовими вважаються 5 «інструментів» - зір, слух, смак, нюх та дотик. З їх допомогою діти досліджують навколишнє середовище, осягають його властивості й вчаться з ним взаємодіяти. Відчуваючи тим чи іншим органом, дитина отримує певну інформацію, яка відкладається в мозку. Чим більше даних вона «збере» за допомогою цих відчуттів, тим повнішою буде її картина світу.

Якщо повною мірою не залучати органи чуття дитини й не розвивати їх, то й сприйняття її буде поверховим, а знання – розрізненими й уривчастими. Відповідно, сповільняться процеси інтелектуального розвитку, мислення, уяви та пам'яті. Можливо, виникнуть проблеми із засвоєнням основних видів діяльності та навчанням.

Аби максимально активізувати органи чуття дитини, зовсім не обов'язково вдаватись до спеціальних занять. Один з найпростіших способів «увімкнути» всі органи чуття – просто обійняти маля. При цьому воно бачитиме ваше обличчя, чутиме голос, відчуватиме ваші доторки, рухи.

Як у малюка розвиваються відчуття

Розвиток відчуттів починається ще до народження малюка – в період вагітності. Протягом першого триместру в нього формуються смакові й нюхові рецептори. А ще – сенсорні закінчення: спочатку біля рота й щічок, а потім вже й по всьому тілу.

Народжуючись, дитина вже вміє розрізняти смаки, запахи, а ще дуже чутливо сприймає доторки. Слух й зір теж розвинуті, але не повністю. Малюк при народженні отримує велику гамму вражень й нових почуттів. Адже, знаходячись в маминому животику, йому не доводилось стикатись з предметами та їхніми властивостями – формою, об'ємом, відстанню між ними. Все це йому ще належить осягнути, навчитись орієнтуватись в просторі, а помічниками стануть його базові відчуття.

Не дивлячись на те, що основні рецептори вже сформовані, немовля ще не вміє усвідомлювати свої відчуття й використовувати їх повністю. Нейронні шляхи (ділянки нервової тканини), якими інформація проходить від сенсорних рецепторів до мозку, ще недостатньо зрілі. Чим більше їх задіювати, тим швидше вони розвиватимуться й дозріватимуть. Саме тому дуже важливо з моменту народження розвивати всі відчуття – для закріплення утворених нейронних шляхів й появи нових. Це допоможе малюку розуміти навколишній світ, а також пов'язувати свої думки й дії.

Раніше вважалось, що зір новонароджених влаштований не так, як зір дорослої людини. Що малюк бачить світ у вигляді різнокольорових плям, а предмети – догори дригом. Але результати досліджень довели – хоч зір дитини від народження ще не досконалий, вона нормально сприймає тривимірний простір, здатна виділяти предмети різної форми та об'єму. Особливо привабливими стають рухомі об'єкти – наприклад, материнське обличчя.

Перші декілька місяців життя діти отримують інформацію про світ навколо за допомогою зору, слуху, нюху й дотику. З розвитком рухових рефлексів й здібностей, першочерговим стає пізнання властивостей предметів через маніпуляції з ними – обмацування, облизування (як ви вже знаєте, більшість «зрілих» сенсорних рецепторів знаходяться на щоках та в роті), перекладання й кидання. Підростаючи, дитинка вчиться «обмацувати» предмети не руками чи язиком, а очима. Так, до 3-4 років вона може зрозуміти, що знаходиться всередині того чи іншого предмету, просто зазирнувши в нього.

Панівний спосіб пізнання світу

Поділ людей на 3 типи в залежності від панівного способу сприйняття інформації не новий – згідно з ним виділяють візуалів, аудіалів та кінестетиків. Та Лорен Бредвей, авторка книги «Дитина від 0 до 3 років: як розвинути закладені здібності», допустила, що ця здатність має вроджений характер. В створеній нею системі виділяють 3 способи пізнання світу, які визначають тип дитини:

1. Зоровий – діти-глядачі. Малюки, які надають перевагу цьому способу, люблять ілюстрації в книгах, із задоволенням граються кубиками, збирають пазли, ліплять аплікації й малюють. Серед інших занять вони найімовірніше оберуть те, де одночасно працюють очі й руки. Вони швидше за інших дітей вчаться читати й писати.
2. Слуховий – діти-слухачі. Від народження вони заспокоюються від звуків голосу батьків (знайомих ще з моменту вагітності), раніше починають «гукати» й розмовляти. Дорослішаючи, вони запам'ятовують вірші, співають, ставлять питань більше від малюків інших типів. Їх вимова розвинутіша й «досконаліша», вони обожнюють музику й воліють сліхати казки, аніж розглядати в них малюнки.
3. Дотиковий – діти-діячі. Малята цього типу пізнають світ через тактильні відчуття й рухи. Вони від народження не люблять лежати в ліжечку, розглядаючи брязкальця. Їм цікаво постійно знаходитися на руках, рухатись разом з батьками, вони люблять динамічну гімнастику (кружляння, підкидання тощо), раніше за інших починають ходити й повзати. З віком в них активніше розвивається кінестетика – вони люблять всього торкатись, мацати, стрибати, лазити, бігати й рідко сидять на одному місці.

Не завжди вдається однозначно виділити спосіб вивчення навколишнього світу, якому надає перевагу дитина. Можливе навіть рівнозначне поєднання відразу декількох типів. Однак, якщо ви помічаєте, що ваш малюк з усього різноманіття сенсорних стимуляторів виділяє звуки, запахи чи кінестетичні відчуття, можете зрозуміти, яка діяльність та ігри особливо його зацікавлять.

Вплив відчуттів на розвиток дитини

Після народження малюк ще погано бачить й чує, не розуміє, де закінчується його тіло, а де починається навколишній світ, не може управляти своїми руками. На цьому етапі найголовнішими відчуттями для нього стають зір та нюх. Немовлята, вловлюючи запах грудного молока, навіть можуть самостійно доповзти до материнських грудей.

Вже з перших днів життя маля здатне розрізняти смаки й обирати солодке, а від кислого чи гіркого кривитись. Коли дитина знаходилась в лоні матусі, смак навколоплідної рідини змінювався в залежності від материнського раціону й дитина «спробувала» всі ті продукти, якими вона харчувалась. Потім вона так само «пробує» різні смаки через грудне молоко. Це пояснює переваги в їжі вже дорослішого малюка – він впізнаватиме смаки тих продуктів, які їла мама під час грудного вигодовування. Але з не меншим задоволенням він буде пробувати нові продукти й страви, щоб отримувати різноманітні сенсорні сигнали у вигляді смаків, запахів та консистенції їжі.

Ще одне важливе відчуття, що допомагає новонародженому активно розвиватись – нюх. Згідно з дослідженнями, недоношені діти, яких регулярно носять на руках, обіймають й роблять легкий масаж, активніше набирають вагу й ростуть.

Фізичний розвиток

Щойно народившись, немовля сприймає навколишній світ, як набір невпорядкованих відчуттів – світла, звуків, запахів. Але кожного дня нейронні шляхи його головного мозку розвиваються, й протягом наступних тижнів з цих відчуттів в його свідомості «формуються» образи, предмети й події.

Немовлята активно використовують зір, щоб дізнаватись про те, яку форму й властивості мають предмети навколо. В перші місяці життя вони ще недостатньо вправно володіють руками й пальцями, тому найактивніше використовують рот та язик. В роті дитини кількість нервових закінчень на 1 см² більша, ніж в будь-якій іншій частині її тіла. Саме тому малюки абсолютно все тягнуть до рота, намагаються облизати чи посмоктати.

Дорослішаючи, діти починають шукати нові сенсорні відчуття, що сприяють їхньому розвитку. Тільки рота їм вже недостатньо, тому відбувається активний розвиток зору й координації рухів рук. У віці 6-8 тижнів дитина вже може рухати очима й головою, слідкуючи за цікавим об'єктом. А в 3 місяці вже зможе тримати предмет в руках й усвідомлено його розглядати.

Чимало дитячих іграшок призначені для стимулювання фізичного розвитку. Але незамінною є звична, повсякденна діяльність. Наприклад, ігри в воді під час купання стимулюють розвиток мілкої моторики й дають базові знання про властивості рідини й гравітації. А прогулянка в парку дарує маленькому багато різних звуків, запахів, нових зорових об'єктів та інших сенсорних стимулів.

Розвиток комунікаційних навичок

Відчуття відіграють незамінну роль в розвитку комунікаційних навичок дитина. В перші місяці життя вона активно слухає, вчиться розрізняти голоси різних людей. Вже до 3 місяців їй вдається дивитись на людину, яка звертається до неї й навіть намагатись почати «спілкування», агукаючи.

Для розвитку комунікаційних навичок важливий не лише слух, але й зір. Дитина бачить, як змінюється вираз обличчя під час розмови, рухаються губи. Вже у віці 4 місяців вона розумітиме, що мама чи тато зараз заговорять до неї з того, що вони дивляться в очі, посміхаються, підіймають брови. Й вона буде спантеличеною чи засмученою, якщо ці очікування не підтвердяться.

Коли маленький росте й починає розуміти, запамятовувати слова, важливу роль в цьому належить його зору. Вивчаючи властивості різних предметів, він поповнює свій словниковий запас. Наприклад, помацавши губку, він зрозуміє й запамятає, що значить «жорсткий, шорсткий», а попестивши котеня, познайомиться з поняттями «мякий, гладенький, пухнастий». Швидше він зрозуміє й запамятає, що лимон кислий, а чай теплий, якщо не просто почує про це від дорослих, а сам спробує на смак.

Прихильність до батьків

Зв'язок з мамою починає формуватись ще під час вагітності. Маленький запам'ятовує голос (чудово, якщо він буде чути й татів голос, щоб після народження «виокремити» його серед голосів інших людей), а також здатен розрізняти материнський запах після пологів. Посилити прив'язаність до батьків можна й необхідно за допомогою стимуляції відчуттів дитини.

Контакт «шкіра до шкіри» відразу після народження допомагає немовляті не тільки заспокоїтись й розслабитись, але й запускає роботу всіх органів чуття. Він чує серцебиття й звук голосів батьків, відчуває запахи й хоч слабко, але все ж бачить контури облич. Чим частіше ви триматимете дитину на руках в перші тижні й місяці її життя, тим впевненіше вона почуватиметься й тим міцнішою буде емоційний та сенсорний зв'язок між вами.

Що робити, якщо відчуття розвиваються непропорційно

Відчуття дитини незамінні для її розвитку й нормальної повсякденної активності. Кожен малюк росте у власному темпі, тому складно застосовувати до всіх однакові стандарти й норми розвитку. Крім того, варто враховувати панівний спосіб пізнання світу (зоровий, слуховий чи дотиковий) – зазвичай дитя активніше використовує 1-2 відчуття, не приділяючи уваги іншим. В такому випадку батькам слід заохочувати розвиток інших відчуттів за допомогою спеціальних занять.

Якщо ж вам здається, що одне з відчуттів дитини розвивається занадто повільно чи з якимись порушеннями, то краще звернутись до педіатра чи фахового спеціаліста. Вчасно виявлене порушення дозволяє провести корекційну роботу для відновлення пропорційного й гармонійного сенсорного розвитку.