Поширені причини поганого настрою у маленьких дітей

Чим доросліша дитина, тим тонше батьки відчувають всі трансформації, що з нею відбуваються. Й можуть визначити причини її поганого настрою. Але коли сумують й плачуть немовлята, складно відразу зрозуміти, що сталось. Як правило, на зміну настрою новонароджених здатні впливати наступні фактори:

• фізіологічні причини – голод, фізичний дискомфорт, поганий сон, нездужання;
• емоційний фон в сім'ї – діти дуже тонко вловлюють емоції довколишніх людей;
• вікові кризи – найгостріше й найбурхливіше проходить кризи 1 та 3 років;
• невміння опанувати емоції – це не всім дорослим під силу, а малюки й поготів не навчились контролювати й навіть усвідомлювати свої почуття;
• брак уваги – плач, показне мовчання, відмова від усього, агресія може бути спробою дитини привернути до себе увагу.

Щоб дитина не звикла привертати вашу увагу «поганими» способами, приділяйте їй достатньо уваги, обіймайте, розмовляйте та грайте з нею, коли вона спокійна та задоволена. Для новонароджених діє правило – брати на руки й вкладати тільки тоді, коли маля в гарному настрої.

Які способі підбадьорювання не підходять

Батькам часто доводиться чути, що краще за все відволікати малюка від сліз та примх, відволікаючи його увагу на щось інше. Але «класична» фраза «Дивись, дивись, пташка летить!» доречна не у всіх випадках. Вона діє тільки для поодиноких епізодів поганого настрою немовляти, але рано чи пізно перестає спрацьовувати. Дитина, дорослішаючи, більше не реагує на пташок й котиків, й часто може тільки сильніше розплакатись, почувши це звертання. Крім того, вона не вирішує проблему поганого настрою й не покращую його, а лише відволікає. Тому використовувати її слід тільки в крайніх випадках.

Інші методи, які спрацьовують так само погано й навіть шкодять:

1. Ігнорування – в деяких випадках дійсно можна «перечекати» й дитина знову розвеселиться. Але спосіб підходить лише для доросліших діток, які вже трохи здатні контролювати свої емоції. Немовлята ж не опанують свої негативні почуття без допомоги дорослих.
2. Подарунок – чимало батьків просто «задобрюють» малюка, намагаючись розвеселити його за допомогою нової іграшки чи солодощів. Це призводить до залежності від подарунків, дитина вчиться маніпулювати, випрошуючи й «виплакуючи» їх.
3. Повчання – поганий настрій дитини в жодному разі не є ознакою її розбещеності. Крім того, не можна сварити малюків за те, які саме емоції вони відчувають. Це стає причиною недорозвиненості емоційного інтелекту й проблем в дорослому житті.

Замість сварити дитину за «погані» емоції, дозвольте малюку втілити їх в повній мірі. Попрохайте посумувати з усієї сили, виплакати всі слізки, галасувати й випустити пару. Жартівлива форма зробить ці заняття не тільки корисними в психологічному плані, але й підійме настрій маляті.

Що робити, щоб розрадити дитину

У випадку, коли потрібно підняти настрій малюку, не обійтись без почуття гумору й винахідливості. Чим більше жартівливих та ігрових способів буде в «скарбничці» батьків, тим краще.

Універсальний метод – гра. Він підходить і для найменших, і для доросліших дітей. Наприклад, немовлята з радістю підтримують гру «ку-ку», коли мама чи тато ховаються за ліжечком, пелюшкою чи просто закривають обличчя долонями, а потім з посмішкою з'являються. А дітей у віці до півроку обов'язково відволічуть й розважать мильні бульбашки.

В залежності від причини поганого настрою допоможуть наступні способи:

1. Обійми. Нехай звучить банально, та обійми дійсно допомагають дітям потамувати сум, стрес чи поганий настрій. Просто обійміть маля й не відпускайте, доки дитина не почне посміхатись. Щоб прискорити процес, можете полоскотати чи зацілувати, «суворо» обіцяючи з'їсти будь-яку частину її тіла.
2. Свіже повітря. Інколи, щоб розвеселити дитину, достатньо побути з нею на свіжому повітрі. Якщо вона сумує вдома, то просто вдягніться й вийдіть на прогулянку. Зазвичай достатньо навіть 15-хвилинної прогулянки навколо будинку. Якщо ж погода не сприяє прогулянкам, хоча б відчиніть вікна, провітріть кімнату чи вийдіть з дитиною на балкон. Під час поїздки на машині також корисно відчиняти вікна, а ще можна запропонувати малечі «видути» поганий настрій на вулицю.
3. Спілкування. Більшість маленьких діток цілодобово бачать тільки маму. Так, вона для них – найближча й улюблена людина, але одноманітність може бути причиною поганого настрою. Запросіть на гостину родичів, знайомих з дитячого майданчика, сусідських дітей або ж разом з дитиною йдіть туди, де можна поспілкуватись з іншими дітьми.
4. Кривляння. Поки малюк ще зовсім маленький, ви можете розвеселити його, показуючи смішні «личка» й супроводжуючи їх кумедними звуками. Дорослішим дітям запропонуйте трошки побешкетувати й покривлятись разом. Можна робити це навпроти дзеркала чи знімати на телефон, а потім ще раз посміятись разом, розглядаючи світлини чи відео.
5. Ляльковий театр. Використовуйте улюблені іграшки сина чи дочки, щоб розіграти сценку чи міні-спектакль. Наприклад, плюшевий ведмедик може «прийти» до вас в гості, аби прогнати сльози й принести посмішки. Увімкніть фантазію та запропонуйте дитині взяти участь в цій невеличкій виставі.
6. Музика. Запальні мелодії здатні творити дива навіть в найсумніший момент. Увімкніть кумедну пісню, заспівайте щось самостійно чи запропонуйте малюку побути музикою – влаштуйте імпровізований концерт з підручних «музичних» інструментів. Зіграйте покришками від каструль, книгами чи кубиками.
7. Улюблена їжа. Підбадьорити дитину можна за допомогою її улюблених страв. Набагато краще готувати їх разом. Навіть якщо малюк поки ще не вміє готувати, ви можете добряче награтись – викласти з макаронів смішку мордочку, «намалювати» на каші очі з ягід чи варення, зробити коктейль з печива й какао.
8. Приємні слова. Якщо маленький засумував через те, що йому щось не вдається, підбадьорте його, похваливши. Відмітьте моменти, що йому добре вдаються, як він старається чи пожартуйте про те, як гарно він супив брови, поки сумував. Будь-які приємні слова, сказані від щирого серця, обов'язково піднімуть настрій й додадуть впевненості вашій дитині.
9. Визнання емоцій. Ніколи не знецінюйте дитячих почуттів й не говоріть дітям: «Та чому ти сумуєш?! Знайшов через що копилити губу! Це все неважливо». Дитина має право на будь-які емоції й ви повинні сказати їй про це. Допоможіть їй зрозуміти й визнати свої почуття. З найменшими дітками просто проговоріть те, що вони відчувають в даний момент. А з дітьми 1-3 років можна намалювати чи виліпити сум, поганий настрій чи образу.

Розвинути емоційний інтелект та чутливість допомагають тактильні види творчості – ліплення, аплікації, малювання. Краще за все використовувати різні матеріали – крупи, пісок, тісто, пластилін чи звичайну воду.

Поганий настрій буває у всіх – і в дорослих, і в малих. Та завжди можна знайти такий спосіб його поліпишити, який підходить саме вашій дитині. Не бійтесь при цьому видатись кумедним, гратись чи перевтілюватись в акторів. В грайливій та жартівливій формі ви зможете показати малюку, що веселитись інколи набагато цікавіше, ніж сумувати й ображатись.