Blog

Що таке розумна дитина

Традиційно склалося так, що розумними вважаються діти, які досягли успіхів у навчанні. Чомусь ніхто не цікавиться, наскільки успішно складається подальше життя відмінників, хоча це і є головне завдання розвитку дитячого інтелекту — забезпечити платформу для майбутніх важливих досягнень.

Багато професій, до яких ми готуємо дитину, зникнуть вже через 10 років, а 95% шкільних знань уже неактуальні — вважає відомий психолог Людмила Петрановська.

Розвиток дитини не можна замінювати заштовхуванням у неї знань. Знання засвоюються легко й природно, коли вони цікаві, а користь приносять у тому випадку, коли їм знаходиться практичне застосування.

Зараз інтелектом не вважають здатність учитися тільки на п’ятірки в школі й вирішувати завдання по алгоритмам. Інтелекти можуть бути різними, і різні наші здібності можуть бути в житті корисні й можуть стати опорою якогось життєвого успіху. Тому важливо бачити свою дитину більш широко, більш цілісно, ​​бачити її таланти не тільки ті, які оцінюються в школі (Л. Петрановська)

Сьогоднішнє поняття «розумна дитина» (яка, як сподіваються батьки, в майбутньому перетвориться на успішного дорослого) включає не тільки набір знань і навичок. Сюди відносяться й здатність правильно застосувати ці знання, вміння знайти контакт з оточуючими й зберегти емоційну рівновагу, щоб при всій своїй успішності ще й відчувати себе щасливим, що далеко не одне й те саме.

Саме в цьому полягає сьогодні мета виховання розумного малюка, яке не залежить, усупереч поширеній думці багатьох батьків, від вродженого педагогічного таланту дорослого. І це не везіння, ні. І не «від природи здібна дитина».

Все набагато простіше: є кілька правил, які допомагають виховати вашого, без сумніву, талановитого, обдарованого малюка справжнім інтелектуалом. При цьому, зауважте, фізичне здоров’я дитини НЕ відсувається кудись у тінь. Образи худосочних короткозорих відмінників як еталону дитячого інтелекту залишилися в минулому. Тому розумове виховання карапуза починається з його фізичного розвитку і протягом життя тісно переплітається з турботою про здоров’я.

Отже, 30 порад-підказок для успішного вирощування дійсно розумної й щасливої дитини.

1. Стимулюйте фізичний розвиток

Ментальний розвиток слідує по п’ятах за фізичним. Що молодша дитина, то це правило більш дієве. Починати можна прямо з народження: для таких крихіток існує легкий масаж, водні процедури й спеціальна гімнастика.

2. Забезпечуйте тілесний контакт

Тактильний контакт із дорослим так само важливий для розвитку дитини, як і повноцінне харчування. Адже теорія 8 обіймів виникла не на рівному місці. Коли ви обіймаєте свого малюка, це стимулює вироблення гормонів щастя — окситоцину й ендорфінів — причому не тільки у нього, а й у вас. В результаті організм реагує дивним чином: підвищується гемоглобін, зміцнюється імунітет, активізується робота окремих ділянок мозку, що відповідають за пізнавальну діяльність, творчість і розвиток розумових здібностей.

І тут теж на підмогу приходить масаж: він має не менш цілющі властивості. Ось чому не варто звисока дивитися на знайому з дитинства розвагу «рейки-рейки, шпали-шпали» — навіть вона здатна творити чудеса.

3. Забезпечте розвиваюче середовище

Намагаючись не перестаратися з розвиваючими заняттями, все ж подбайте про створення умов для розвитку дитини. Пропонуйте їй ігри за віком, читайте книги з барвистими ілюстраціями, відвідуйте цікаві місця, спілкуйтеся, придумуйте розваги й дозволяйте по можливості брати участь у домашніх справах.

4. Менше «кліток»!

Максимально скорочуйте час, що дитина проводить у манежі, дитячому кріслі, ходунках або колясці. Дозволяйте їй більше рухатися й вивчати навколишній простір.

5. Урізноманітніть види діяльності

Нехай це не будуть професійно сплановані заняття, що займають багато часу й сил. Досить найпростіших розваг, але що ширше буде їх різноманітність, то краще.

6. Подаруйте відчуття безпеки

Якщо емоційний стан дитини стабільний, якщо вона спокійна й упевнена в тому, що її люблять і приймають, вона активно вивчає навколишній світ.

Почуття тривоги, самотності або незахищеності гальмують пізнавальну активність, перемикаючи думки й дії дитини на відновлення порушеного зв’язку з дорослим. Вона будь-яким чином намагається привернути увагу батьків, вередує, прагне тактильного контакту. Здатність засвоювати інформацію в такі моменти дорівнює нулю. Правило починає працювати з моменту народження: будь-які «привчання до дисципліни» за принципом «покричить і заспокоїться» сповільнюють розвиток малюка.

7. Говоріть із малюком

Мовлення — потужний стимулятор розвитку. Згідно з дослідженнями психологів, ментальні здібності трирічних дітей, з якими з народження розмовляли вголос, на 50% перевищують можливості тих, які недоотримали мовленнєвого спілкування. Коментуйте свої дії; називаючи предмет, вказуйте на нього пальцем, щоб малюк навчився відшукувати його поглядом.

8. Обличчям до обличчя

Частіше наближайте своє обличчя до малюка, дозволяючи йому гарненько придивитися до нього. На цей раз рухлива міміка — ваш головний коник. Розпізнавання емоцій на людському обличчі — найважливіший навик, який не раз стане в нагоді дитині в дорослому житті.

Емоція — це один з перших способів спілкування дітей з нами (Росс Флом, доцент кафедри психології та неврології в Університеті Бригама Янга).

9. Станьте прикладом

Неймовірна здатність дітей до наслідування зіграє вам на руку. Допоможіть  дитині полюбити читання, просто читаючи у вільний час. Займіться спортом, мистецтвом, захопіться здоровим харчуванням і способом життя, придумайте собі творче хобі — це послужить найкращим стимулом для дитини чинити так само.

10. Замініть розвиваючі мультики живим спілкуванням

Ніякі гаджети не здатні показати дитині світ таким, яким вона побачить його наживо. Крім того, мультяшні образи гальмують розвиток уяви дитини, на відміну від книг із картинками.

11. Розвивайте емоційний інтелект

У міру дорослішання дитини розширюються і її пізнання щодо емоцій. Проговорюйте свої емоції вголос. «Я засмучений, що іграшки розкидані; мені приємно, що ти випив молоко» — ці слова вчать малюка висловлювати почуття вголос замість того, щоб досягати цілей криками й сльозами або ображатися, якщо його бажання не врахували. У дорослому житті цей навик допоможе йому уникнути конфліктів уже у власній родині й на роботі.

12. Не крадіть у дитини дитинство

Не варто перестрибувати через сходинку в розвитку, щоб «закласти фундамент» майбутніх шкільних знань. Молодшому дошкільнику ні до чого букви й цифри. Для нього це — просто значки, які не наповнені змістом. Набагато правильніше буде витратити більше часу на ігри, що розвивають уяву й логічне мислення. А найкращий засіб для цього — вільна ігрова діяльність.

Чим більше штучних занять, тим менше у дітей є часу на вільну рольову гру. А вільна рольова гра повинна бути головним основним заняттям дошкільника. Це те, що найкраще готує мозок дитини до майбутнього життя, соціалізації, до навчання в школі, до вивчення абстрактної дисципліни (Л. Петрановська)

13. Вибирайте багатоцільові іграшки

Багато іграшок, вироблених сьогодні, представляють відомих мультгероїв або предмети, що повністю імітують побутові прилади. Такі іграшки самі диктують дитині стиль і сюжет гри, не даючи права вибору й простору для уяви. Наприклад, пластиковий супергерой не може бути кимось іншим, його історія — перемога над ворогом. Іграшковою праскою можна тільки прасувати лялькову білизну, навряд чи ви застосуєте її десь ще. І зовсім інше —  яскраві кубики. Це й будівельний матеріал, і молоток, і свіжі пиріжки, і коробочки з новорічними подарунками під ялинку… Який простір для уяви!

Успішна людина — завжди приголомшливий художник своєї уяви. Уява набагато важливіша за знання, бо знання обмежене, а уява — безмежна (Альберт Ейнштейн).

Використовуйте іграшки, що мають нейтральний характер — нехай це будуть просто тварини, ані добрі, ані злі (характер малюк придумає їм сам), просто машини (він сам перетворить їх на швидку допомогу або поліцейський джип).

Іграшки не обов’язково повинні бути дорогими, головне — залишити дитині простір для фантазії.

14. Залиште дитині час на нудьгу

На думку Джулії Робінсон — керівника освіти з підготовки кадрів Незалежної Асоціації Підготовчих шкіл — кожна дитина потребує перепочинку. Цей час, виділений на самостійні ігри, допоможе малюкові навчитися займати себе. Це пора роздумів і вироблення навичок справлятися з нудьгою, які дуже знадобляться у дорослому житті.

15. Дайте їй програти

Дитина, що не терпить періодичних провалів і невдач, виросте людиною із заниженою самооцінкою. Дозвольте малюкові пережити програш, будь то навчання катанню на велосипеді або гра з сортером. Підтримуйте його, дайте зрозуміти, що вірите в його сили. Тільки тоді малюк виросте упевненою в собі людиною, яка вміє досягати своєї мети.

16. Дозвольте бути самостійним

Надавайте допомогу тільки в тих випадках, коли дитина про це просить. Не поспішайте робити все за неї, дозвольте проявити кмітливість і наполегливість.

17. Стежте за змістом власних слів

Дуже часто батьки продовжують сприймати дитину як нерозумне немовля навіть тоді, коли вона прекрасно розуміє сенс усього сказаного. Не варто дискредитувати себе або когось із членів сім’ї, говорячи про них зневажливим тоном. Те, що сказано сьогодні вами в серцях, дитина сприймає як непорушну істину. Слова «я така недотепа» або «не будь лінивим, як дідусь» повинні геть зникнути з вашого життя. Починати спілкування в поважливому руслі слід уже з того дня, коли тест на вагітність показав дві смужки.

18. Впустіть музику в життя малюка

Музика — потужний двигун розвитку інтелектуальних здібностей. Як відомо, Ейнштейн із задоволенням грав на скрипці — музика допомагала йому зібратися з думками.

Наука розкриває невідоме в Природі, а музика — в людській душі, причому саме те, що не може бути розкрите в іншій формі, окрім музики. Це два методи пізнання світу (Альберт Ейнштейн).

Насправді вплив музики на розвиток математичних здібностей просто дивовижний. І не обов’язково вручати малюкові в руки скрипку, досить для початку частіше вмикати записи хороших дитячих творів і вчити тупати, плескати й барабанити в такт усім, що попадеться під руку. Це стане відмінним початком Великої Любові до музики.

19. Стежте за режимом

Розвиток дитини безпосередньо залежить від її самопочуття. Повноцінний сон і харчування — вже половина вашого успіху. Ви можете коригувати режим відповідно до способу життя сім’ї, але загальна кількість годин сну має неодмінно відповідати віку дитини.

20. Діліться досвідом

Не намагайтеся постати перед дитиною в образі могутнього супермена. Розповідайте не тільки про свої перемоги, а й розчарування, якщо щось не вийшло. Згадайте своє дитинство. Це буде хорошим досвідом для малюка й навчить не пасувати перед труднощами.

21. Хваліть не дитину, а її вчинки

Слова «ти молодець і розумниця» — слова ні про що, відмовки, що знищують прагнення до виконання складних завдань. Набагато правильніше буде сказати: «Ця вежа, яку ти побудував — вона чудова. Така висока, до самого неба!». Це дасть дитині зрозуміти, що результат вам не байдужий, і стане стимулом для подальших досягнень, в тому числі й щодо допомоги по дому. Вже 2-річний малюк здатний регулярно прибирати в ящик іграшки. Заохочення таких дій виробить звичку до порядку.

Засуджувати теж треба вчинки дитини, а не її саму: «Це був нехороший, злий поступок».

22. Рахуйте вголос

Будь-яке знання засвоюється на «ура», якщо його постійно застосовувати на практиці. Візьміть за звичку перераховувати вголос пальчики малюка перед сном або називати кількість іграшок, які він тримає в ручках. Це не тільки познайомить його з лічбою без жодних спеціальних занять, а й дасть зрозуміти, навіщо взагалі потрібно щось рахувати.

23. Надавайте право вибору

Навіть 5-місячний малюк віддасть перевагу одній іграшці перед іншою, якщо ви дозволите йому вибрати. Розширюйте свободу дій дитини, дозволяючи по можливості вибрати, що вона одягне сьогодні — синю майку чи червону, що їстиме — вівсянку чи гречану кашку, яку книгу їй прочитають перед сном і т.д.

24. Менше заборон

Перед тим, як заборонити будь-що, подумайте, чому дитині цього не можна. Чи справді це небезпечно й шкідливо для її здоров’я, чи залежить від сформованих традицій? Не прийнято бігати босоніж, не прийнято гратися предметами побуту й ще мільйон «не годиться» й «так ніхто не робить»?

Пам’ятайте: кожна нова заборона породжує бажання не послухатися. На одне «не можна» у вас має бути три «можна».

25. Хованки — не просто гра

Коли ви ховаєте обличчя за пелюшкою, а потім знову з’являєтеся — дитина з полегшенням сміється. Це своєрідне тренування розставання з мамою на час, підготовка до відвідування дитсадка або нового етапу життя з нянею. Малюк учиться розуміти, що мама не зникає назавжди, навіть якщо її не видно. Грайтеся в хованки з малюком частіше й переконуйте його, що мама завжди, за будь-яких обставин повертається до нього.

26. Говоріть різними мовами

Якщо хтось із сім’ї або няня володіє іноземною мовою — це чудово. Нехай спілкується з малюком своєю мовою, і він з легкістю її засвоїть. Це не призведе до загального порушення розвитку мовлення, як помилково вважають багато батьків. Деяка затримка буде з лишком надолужена, коли малюк заговорить одразу двома мовами без будь-яких зусиль.

27. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми

Якими б не були досягнення вашого малюка — завжди відштовхуйтеся від того, що було досягнуто раніше. «Сьогодні у тебе вийшло краще, ніж учора. Завтра буде ще краще, я впевнений!» — ось правильні слова для підтримки дитини. Порівняння з успіхами інших дітей як у позитивному, так і негативному ключі щонайменше некоректне.

Єдина людина, з якою ви повинні порівнювати себе, це ви в минулому. І єдина людина, краще якої ви повинні бути, це той, хто ви є зараз (Зигмунд Фрейд)

28. Уникайте «НЕ» в житті дитини

Намагайтеся уникати частки «не» в своєму мовленні — вона погано розпізнається не тільки малюками, але й дорослими. Безглуздо говорити: «Дивися, не впади з гойдалки» — це негативна установка. Краще порадити: «Тримайся міцніше!». І вже зовсім неприйнятно говорити дитині: Не плач, не бійся і т.д. Емоції не підконтрольні дитині, це все одно що сказати їй: «Перестань бути голодною!». Просто допоможіть дитині впоратися з ситуацією — утіште. Дайте знати, що її почуття — нормальне явище, що ви її розумієте й допоможете в будь-якій ситуації.

Викресліть із лексикону фрази на зразок «Не бійся, ти ж мужик», «Не рюмсай, он яка негарна стала!» і т.д. Емоції потрібно не заштовхувати глибше в дитину, щоб не видно було, а промовляти їх, шукати причини й допомагати з ними впоратися.

29. Відділяйте свої нездійснені мрії від бажань дитини

Спорт і мистецтво — це прекрасно, якщо вони приносять задоволення. Багато батьків, які мріяли в дитинстві про кар’єру музиканта або балерини, намагаються реалізувати свої мрії за допомогою власної дитини. Залучаючи малюка до якогось заняття, перш за все керуйтеся його бажанням.

30. Зберігайте спокій

Діти чутливі до емоційного стану дорослих. Навіть якщо ви переживаєте за дитину та її успіхи, вчіться заспокоюватися й тримати себе в руках, інакше виконання пункту № 4 стане неможливим, а це дійсно провал.

Ваше кохання

Наостанок — найважливіша умова розвитку дитини: ваше вміння сприймати її такою, яка вона є, цінувати її й бачити в ній те саме дорогоцінне зерно, властиве лише їй.

Якщо ми вимагаємо від дитини все робити якісно, ​​у неї не буде шансу стати в чомусь найкращою (Л. Петрановська)

Нехай їй не вдається щось, а щось не подобається робити — вона має право не хотіти. І вона не стає від цього гіршою. Ваше завдання — допомогти їй знайти те, в чому вона досягне успіху й буде щасливою. Ваше безумовне прийняття й підтримка стануть рушійними силами на шляху малюка до успішного дорослого життя.