Підготовка до ролі батьків

Коли народжується дитина, молода мама очікує, що її переповнюватимуть радість та розчулення. Але часто в реальності з'являються інші відчуття – плаксивість, занепокоєння, невпевненість у собі, втома. Це цілком нормальний стан, що з часом минає сам по собі. Як відрізнити «нормальні» відчуття від післяпологової депресії й коли слід «бити на сполох»?
Депресія – один з емоційних розладів, що супроводжується відчуттям смутку, безнадії та пригніченістю. Час від часу кожен може відчувати себе не «на злеті», але під час депресії ці відчуття тривають тижнями й навіть місяцями. Не виключена депресія й під час вагітності. Як її розпізнати і чи завдасть вона шкоди маляті?
Для здорового й гармонійного розвитку дитини необхідно, аби у його вихованні брали активну участь обоє батьків. Однак часто батько бере на себе роль лише «годувальника» сім'ї, а з дітьми особливо не взаємодіє, принаймні до того часу, доки вони не виростуть. Статистика цього питання невтішна – в середньому, тато спілкується з дитиною всього лише 7 хвилин в день. Чому ж батьківська увага й турбота важливі для дитини з перших днів життя? Які ролі відіграє тато в житті дитини?
«Материнські і батьківські почуття прокидаються миттєво, варто лише поглянути на дитину після її народження» ... Це один з головних міфів, який може стати причиною післяпологової депресії і невдоволення собою як матір’ю чи батьком. Не кожен дорослий здатний пережити всю гаму позитивних емоцій, вперше взявши на руки свого малюка. І це нормально. Хороша новина в тому, що цьому можна навчитися.