Як пережити втрату улюбленої іграшки малюка

Часто діти настільки сильно звикають до однієї улюбленої іграшки (пелюшки, ковдри чи іншого предмета), що не можуть без нього ні спати, ні гуляти, ні гратись. І якщо ця річ губиться, для малюка втрата перетворюється у справжню катастрофу. В чому причини такої прив'язаності, як допомогти маленькому пережити втрату і як поводитись батькам?
Улюблена іграшка малюка

Чому дитина прив'язується до однієї іграшки

В одно-дворічному віці деяким діткам не вистачає спілкування з мамою – наприклад, коли вона повертається на роботу, а малюк залишається з нянею чи йде до дитячого садочка. Щоб компенсувати й пережити це відокремлення від найближчої людини, дитина «обирає» предмет, який заміщує маму. Контакт з цим предметом викликає відчуття комфорту, заспокоює малюка, допомагає йому переживати труднощі й вчитись новому.

Подібний предмет називають перехідним об'єктом. Дуже часто батьки й самі сприяють його появі в житті дитини – вкладають малюка спати з однієї й тією ж іграшкою, дають її для заспокоєння, «разом» привчають їх до горщика. Та інколи дитина сама виявляє особливу прихильність, обираючи перехідним об'єктом найрізноманітніші предмети – шапочку, шматочок тканини, шкарпетку тощо.

Далеко не в кожного дитяти є улюблений предмет чи іграшка. Обидві ці ситуації є абсолютно нормальними. Як правило, дитині не потрібен перехідний об'єкт, якщо йому вистачає спілкування й контакту з мамою.

Що робити, якщо іграшка загубилась

Найголовніша порада, що її дають досвідчені батьки – заздалегідь підготувати запасну іграшку чи предмет. Щоб заміна у випадку втрати була безболісною, запасна іграшка не повинна просто лежати на полиці й «чекати» свого зоряного часу. Обов'язково давайте малюку гратись ними по черзі. Адже в прив'язаності до перехідного об'єкту велике значення мають запахи, тактильні властивості іграшки та її зовнішній вигляд. Тому дитина відразу зрозуміє, що це не улюблене зайченя чи ведмежа, запране, м'яке, з потертим вухом чи відкушеним носом. В цьому випадку біль втрати доповниться ще й розчаруванням, відчуттям зрадництва батьків, які «вирішили» її надурити.

Ще один спосіб уникнути катастрофи від втрати улюбленої іграшки – взагалі не брати її з дому. Для прогулянок, подорожей, гостин чи дитячого садочка можна купити схожу, але меншого розміру.

Та раптом на прогулянці з дитиною ви помітите на землі, лаві чи гойдалці іграшку чи інший дитячий предмет, значить, його теж хтось загубив. Й можливо, зараз цей малюк дуже сумує, а його мама намагається відшукати улюблену іграшку дитини.

Допоможіть їм в цьому – покладіть іграшку на помітне місце, віддайте її працівникам найближчого магазину. Можна сфотографувати знахідку й розповсюдити світлину в соціальних мережах. Поясніть своєму чаду, що не варто забирати цю іграшку, адже маля, що її втратило, дуже сумує й страждає.

Та що робити, якщо заздалегідь нічого не було зроблено й улюблений об'єкт все ж загубився:

  1. Шукати всюди. Можна робити це разом з дитиною – пройтись місцями, де ви були в момент втрати. Розпитати перехожих, працівників магазинів, парку чи дитячого майданчика, якщо «улюбленицю» забули саме там. Пошуки можна провести в ігровій формі – станьте слідчими, пофантазуйте про те, куди ж іграшка могла «піти».
  2. Розклеїти оголошення. Залучіть до цього малюка – нехай намалює свого улюбленця або ж «напише» оголошення про втрату. Вкажіть номер телефону, роздрукуйте потрібну кількість екземплярів й разом з дитиною розклейте в місцях, де іграшку міг хтось бачити чи підібрати. Також про втрату можна написати в соціальних мережах, попрохати зробити репости й пообіцяти винагороду за повернення іграшки.
  3. Придбати точно таку ж іграшку. Інколи це проблематично, особливо якщо іграшку купили в іншій країні, виготовили на замовлення в єдиному екземплярі чи подарували. Якщо ж вдалось знайти ідентичний об'єкт, то не варто «підсовувати» його дитині непомітно. У більшості випадків діти відчують обман й не приймуть нового друга.

В жодному разі не потрібно наполягати чи обманювати дитину, говорити, що вона не розуміє й насправді це та ж іграшка. Краще за все відверто зізнатись малюку, що його улюбленець загубився. Доросліші діти можуть «змиритись» із втратою, обрати нового друга чи разом придбати такого ж.

Для малюків можна вигадати історію, що допоможе виправдати заміну. Наприклад, розповісти, що Зайчику (Ведмедику, Лялі) довелось переїхати до іншої країни й він/вона відправила свого друга (сина, дочку), як тимчасову заміну. Або ж історію про те, що іграшка насправді була «шпигункою», але її викрали, тому їй довелось терміново зникнути, та вона замість себе залишила іншу іграшку. Впродовж деякого часу дотримуйтесь цієї легенди, «надсилайте» іграшці листи до іншої країни, «розповідайте» їй, як малюк сумує.

Легенда – це гарна ідея ще й тому, що інколи втрачені іграшки віднаходяться. В такому випадку малюку буде простіше зрозуміти, що відбулось – улюбленець повернувся з довгої подорожі/знову прибув виконувати надсекретне завдання й таке інше.

Як вчинити, якщо жоден спосіб не допомагає

Зрозумівши, що улюблену іграшку втрачено назавжди, малюк починає дуже гостро переживати втрату. Його почуття й емоції можуть бути подібними до тих, якими супроводжується втрата близької людини – горе, печаль, сльози, іноді й гнів. Крихітка не в змозі самостійно впоратись з цим спектром почуттів, тому їй необхідна допомога батьків. Що саме може допомогти:

  1. Вистраждати й виплакати горе. Не заспокоюйте дитину, не говоріть щось на кшталт: «Та чому ти плачеш! Подумаєш, загубилась якась іграшка». Нехайте виплаче, проговорить свої думки й переживання. Будьте поруч, обіймайте й співчувайте малюку. Запитайте, що ви можете зробити, щоб полегшити його печаль.
  2. Виразити емоції через творчість. Попрохайте сина чи дочку намалювати свого втраченого друга, зліпити його чи зробити аплікацію. Нехай пофантазує про те, де зараз може знаходитись іграшка й чим вона «займається». Також, якщо малюк готовий до появи нового об'єкту прив'язаності, можна намалювати і його. Розпитайте, яким він повинен бути, які якості мати.
  3. Не зациклюватись на втраті. Деякі діти достатньо швидко звикаються з втратою, інші запам'ятовують її на все життя. В будь-якому випадку не варто постійно нагадувати про зниклу річ, але, якщо малюк сам про це говорить, не переривайте його, а підтримуйте так довго, як йому буде потрібно, щоб повністю заспокоїтись

Особливу увагу варто звернути на те, що дитину в будь-якому разі не можна сварити через загублену іграшку. Для нього це вже відчутне покарання, тому батькам варто утриматись від звинувачень в неуважності, розсіяності й «поганому» ставленні до іграшок. Малюк точно зробив це не навмисне, тому не варто поглиблювати його горе.

Відео по темі