Викладання на живіт, коли дитина не спить: чому важливо і як правильно це робити

Катерина Єльшова, 8 січня 2018
Про необхідність викладання малюка на животик доводилось чути багатьом мамам. Але чому це настільки важливо для розвитку дитини, коли можна починати викладання й що робити, якщо малюкові це не подобається? Відповіді на ці та інші питання знайдете в статті.
Викладання на живіт

Навіщо викладати малюка на живіт

Американська асоціація фізичної терапії провела дослідження, в якому взяли участь понад 400 педіатрів. Фахівців опитали стосовно фізичного й психомоторного розвитку їхніх маленьких пацієнтів за останні 6 років. В результаті опитування виявилось, що у 2/3 немовлят, яких мало або зовсім не викладали на животик в періоди між сном, помічали затримку розвитку, проблеми з когнітивними та організаційними навичками, відставання від вікових норм.

У 1990-х роках експерти почали наполягати на тому, щоб батьки вкладали немовлят спати на спині, а не на боці або животі. Такий підхід знизив кількість випадків раптової дитячої смертності. Разом з тим чимало батьків взагалі скоротили час викладання на живіт навіть в періоди, коли дитина не спить. До того ж дітки нині проводять багато часу на спині у візочках, автокріслах, шезлонгах й на розвивальних килимках з підвісними іграшками.

Яка користь від часу, проведеного на животі:

  • зміцнюються м'язи спини, пресу та шиї;
  • розвиваються групи м'язів, які залучаються для перевертання, повзання та сидіння;
  • легше відходять гази, коли малюк потерпає від кольків;
  • зберігається правильна форма голови (при постійному лежанні на спині вона може бути плескуватою);
  • розширюється поле зору й змінюється ракурс дослідження навколишнього світу.

Виходить, що викладання на животик – це універсальна фізична вправа, яку можна виконувати вже з перших днів життя. Якщо починати її практикувати якомога раніше, то й маля швидше навчиться тримати голівку, а це важливий етап його розвитку.

Періодичність й тривалість викладань

Найкраще викладати малюка на животик кожного разу після сну, зміни підгузків або ж перед годуванням. Поєднання викладань з режимними моментами допоможе вам завжди пам'ятати про це важливе заняття. Починати можна після того, як у дитини відпаде пуповинний відросток й заживе пупкова ранка. Перше викладання має тривати не довше 1 хвилини, надалі можна поступово збільшувати тривалість аж до 10-15 хвилин.

Аби викладання були якомога кориснішими, важливо вірно обрати поверхню. Вона повинна бути рівною та твердою – згодиться сповивальний столик чи звичайний стіл. Викладаючи малюка на мякий диван чи матрац в ліжечку, ви не задієте його м'язи спини та пресу.

Як правильно викладати

Покрокова техніка викладання наступна:

  1. Переконайтесь, що малюк в гарному настрої. Він не повинен бути голодним, сонним чи невдоволеним. Інакше ви «зафіксуєте» поганий настрій й він не отримає жодного задоволення від цієї розвивальної вправи.
  2. Підготуйте кімнату й поверхню для викладання. Кімнату потрібно заздалегідь провітрити, а потім зігріти до комфортної температури – 23-24 градуси. На поверхню постеліть м'яку пелюшку (можна під неї покласти клейонку) й приберіть все зайве.
  3. Роздягніть малюка. Найкраще, якщо він буде лежати на животі зовсім голим. Якщо в кімнаті прохолодно, то в бодіку/майці та шкарпетках.
  4. Якщо викладаєте вперше або дитина ще не тримає голівку, підкладіть їй під груди скручений з пелюшки валик. Дорослішим діткам валик не потрібен, їм достатньо зігнути в ліктях ручки й підкласти їх під голову.
  5. Обов'язково розмовляйте з малюком під час викладання. Можете показувати йому брязкальця, іграшки або малюнки, співати пісень.

Найкращий час для викладання – за 10-15 хвилин до годування. Це послужить профілактикою кольків. Однак немовлята часто хочуть їсти відразу після пробудження й починають плакати від голоду. В такому стані викладати малюка на животик не можна – чим сильніше й довше він плакатиме, тим сильнішими в нього будуть кольки. Спочатку нагодуйте його, а за годину (не раніше, щоб уникнути відрижки або блювоти) після годування можете викладати.

Педіатри попереджують молодих мам: тепло – єдиний ефективний засіб від кольків. Можна використовувати підігріту пелюшку чи пляшку з теплою водою. Та краще за все роздягнути маленького й голим животиком вкласти на ваш живіт. Це допоможе йому розслабитись й послабить спазми в кишківнику.

Чому діти не люблять лежати на животі

Не дивуйтесь, якщо малюк гніватиметься, коли ви намагатиметесь вкласти його на животик. Малюкам зручніше й звичніше лежати на спині. В цьому положенні вони проводять більшу частину доби – сплять, лежать в ліжечку, візку або на руках у мам. Тому поза на животі їм погано знайома й незручна. Окрім цього, їм доводиться напружувати м'язи шиї, щоб підіймати голову. Але ви в змозі допомогти дитині й зробити так, щоб від лежання в незвичному положенні дитина отримувала задоволення й розважалась.

Як допомогти дитині полюбити лежання на животі

Ваше найперше завдання – продемонструвати дитині, що, лежачи на животі в неї набагато більше можливостей. Ось яким чином можна це зробити:

  1. Розваги з іграшками. Доки малюк зовсім маленький, просто показуйте йому брязкальця або інші яскраві іграшки, коли він лежить на животику. В 3-4 місяці дітки вже намагаються пнутись за іграшками. Дайте їм можливість це зробити – помістіть «ціль» на деякій відстані від маляти, щоб він захотів її дістати.
  2. Сенсорні враження. Викладання на животик можна поєднувати зі стимуляцією базових відчуттів дитини. Для розвитку зору та слуху використовуйте різні іграшки й брязкальця. А для стимуляції дотику можна періодично міняти «покриття» поверхні, на якій лежить малюк. Стеліть на неї тканини з різною фактурою – гладеньку бавовну, м'яку фланель, шорсткий мохеровий рушник, ніжний і пухнастий фліс. Торкання приємних тканин сподобається малюку й стане корисним в його сенсорному розвитку.
  3.  Свобода дій. Новонароджені ще не вміють оцінити всю принадність лежання на животику через обмеженість своїх рухів. Коли малюк навчиться перевертатися або навіть повзати, викладайте його на килимок або ковдру на підлозі. Там він зможе повної мірою розвивати свої вміння й тренувати м'язи.
  4. Вдалий ракурс. Лежачи на спині, дітки можуть бачити лише стелю й ваше обличчя, коли ви над ним схиляєтеся. Лежання на животику в цьому плані дає набагато більше переваг. Найпростіший спосіб переконати в цьому малюка – на підлозі вкласти його животиком донизу й лягти навпроти. Так він побачить ваше обличчя з природного ракурсу, а ви зможете обіймати його, триматись за руки й просто весело строїти міни.

Якщо ж попри все малюк «не оцінив» всі переваги лежання на животі, вдайтесь ще до кількох хитрощів. Перша з них – покатайте його на фітболі животом донизу. На пружному м'ячі легше підіймати та утримувати голівку, а ще це дуже весело. Друга хитрість – якомога частіше вкладайте його животиком до вашого живота. Це не настільки корисно, як викладання на тверду поверхню, але допоможе показати малюкові, що лежати животиком вниз – досить приємно й цікаво. Обов'язково підтримуйте зоровий контакт, розмовляйте, посміхайтеся й обіймайте своє немовля.

Не забувайте, що лежання дитини на животі без нагляду дорослих може бути небезпечним. Особливо якщо вона ще погано тримає голову або лежить не на підлозі, а на підвищенні. Тому обов'язково будьте поруч весь час й не залишайте дитину навіть на хвильку.

Відео по темі