Вальдорфська педагогіка як методика раннього розвитку дитини

Наталія Ударцева, 14 жовтня 2018
Методика представляє собою відгалуження вчення австрійського педагога й філософа Рудольфа Штайнера, чиїм ім'ям її часто називають ― штайнерівська педагогіка. Вчення базувалося на релігійно-містичних принципах, які лягли і в основу системи виховання. Поєднання антропософської теорії та практичних прийомів навчання виділяє цю методику серед усіх інших, перетворюючи на певний стиль життя, що охоплює й сім'ї вихованців.
Вальдорфська педагогіка

Чому школа Штайнера ― Вальдорфська?

Існування Вальдорфської системи налічує близько ста років ― перша школа була заснована Рудольфом Штайнером у Німеччині в 1919 році.

Філософ, що об'їхав півсвіту, присвятив соціальним питанням безліч книг, лекцій та статей. У них він із натхненням і різнобічно описував устрій нового суспільства й закликав прагнути його створення.

Виступаючи на черговому мітингу перед робітниками тютюнової фабрики Вальдорф-Асторія, Штайнер так барвисто зобразив, як повинна виглядати школа майбутнього, що вдячні слухачі одразу ж звернулися до свого роботодавця з проханням виділити кошти на будівництво такої школи для їхніх дітей.

Директору фабрики Емілю Мольту сподобалася ідея, і він наполіг, щоб Штайнер особисто керував навчальним процесом. Так тютюнова фабрика стала спонсором першої школи, що працювала за системою Рудольфа Штайнера, і дала своє ім'я новій педагогічній системі. Усього через кілька років після цього був заснований і перший Вальдорфський дитячий садок.

Основні принципи системи

 Вважаючи, що доктор філософії серйозно захоплювався окультизмом, езотерикою й містицизмом, у першій школі панувала особлива атмосфера, яка, втім, збереглася у Вальдорфських навчальних закладах і сьогодні.

Теорія Штайнера підкреслює три головних складових людського єства ― тіло, душа й дух. Метою нової методики стало збагачення й удосконалення цієї триєдності. Вважаючи, що всі три основи найчастіше перебувають у невідповідності між собою, Штайнер прагнув до гармонії між ними й поділив навчання у школі на 3 періоди:

  1. Раннє дитинство (за Штайнером ― перші 7 років життя) ― час для тілесного розвитку.
  2. Дитинство (7 - 14 років) ― період становлення емоційної сфери, тобто душі.
  3. Отроцтво (від 14 до 21 року) ― формування духовних якостей.

...Одна з головних властивостей вальдорфської педагогіки полягає у запереченні прямого впливу на волю учня, припускаючи повільне, поступове формування його емоцій, а потім інтелекту, що в результаті призводить до нормального розвитку та зміцнення волі (Т.В. Цирлін).

Велика увага приділялася душевному стану не тільки вихованця, але й педагога. Саме в емоційній рівновазі Штайнер вбачав запоруку успіху у вихованні. Напевно, в цьому полягала одна з причин, чому у школі й сьогодні колосальне значення надається навчанню мистецтву, а також творчості й рукоділлю, зокрема — в'язанню.

Вальдорфські садочки й школи сьогодні

Відмінність дитячих садків і початкових шкіл, організованих за системою Штайнера, від інших дитячих установ відчувається у кожній дрібниці, включаючи й дизайн інтер'єру. Меблі найчастіше представлені ​​чудернацькими дерев'яними спорудами, схожими на житло гномів. Драбинки, платформи й містки з поручнями неправильної форми, виготовлені вручну, поєднуються із шафами. Тут же нерідко розташовуються й спальні місця для післяобіднього відпочинку дошкільнят. Такі меблі мають надзвичайно милий і затишний вигляд.

Нефарбоване дерево, лляні мотузки, натуральна тканина ― основні матеріали, з яких виготовлені іграшки. Їх роблять для малюків педагоги, батьки та старші діти. Звичайні іграшки з магазинів тут не в ходу, як і в сім'ях, які практикують цю методику. Утім, щось заборонити батькам педагоги не можуть — лише дати рекомендації, а дотримуватися їх чи ні — особиста справа кожного.

Дуже багато діти роблять і самі: готують сувеніри до свят, нанизують намисто, ліплять з воску, печуть печиво й нарізають салати до обіду. Школярі навіть майструють для себе парти.

Малюки в дитсадках усьому навчаються «насправді», орудуючи справжніми інструментами. Але при цьому ніхто їх не примушує: захотіла дитина — допомогла вихователю в шитті ляльок, не захотіла — грається й далі з іншими дітлахами.

Однак загальні заняття теж присутні — ліплення, малювання, уроки музики. Малюки самі прибирають у кімнаті під наглядом дорослого — як не дивно, із задоволенням. Можливо, тому, що перед цим у них було достатньо часу для вільних ігор, які встигли набриднути. В очікуванні цікавого й прибирання робиться легко.

Ще однією особливістю дитячих садків, організованих за Вальдорфською системою, є різновікові групи. Старші діти служать прикладом для молодших і діляться своїм досвідом — риса, притаманна й методиці Марії Монтесорі.

Діти багато й довго граються. Велика увага приділяється сюжетно-рольовим іграм, заснованим на наслідуванні дорослим. Адже наслідування, теорією Штайнера, відіграє провідну роль у вихованні й навчанні дитини від народження до 7 років.

Підготовка до школи у звичайному для більшості батьків розумінні в цих садках не ведеться. Читання, лічбу й інші шкільні премудрості діти почнуть осягати лише після 7 років, якщо батьки вирішать продовжити їх освіту за цією системою.

Класний вчитель веде свій клас до 8 класу, і на перших двох етапах навчання (раннє дитинство й просто дитинство) особистість педагога і взаємопорозуміння між ним і учнем має більше значення, ніж сам досліджуваний предмет.

Особливе місце займає культура усного мовлення — розповіді вчителя, перекази дітей. Велика увага приділяється усній народній творчості й інсценуванню.

Вальдорфські іграшки

Вальдорфські іграшки відомі сьогодні навіть тим батькам, які уяви не мають про принципи педагогіки Штайнера. Подобається в них буквально все: натуральний — а значить, екологічний — матеріал, приємні форми, милий зовнішній вигляд і теплота, що випромінює будь-яка річ, виконана вручну.

Ці іграшки потрапляють у руки дітвори у трохи «незавершеному» вигляді: ретельно відшліфоване дерево не фарбоване, лялькові обличчя практично не мають виразу, тварини й птахи представлені у вигляді дерев'яних фігурок. Машинки теж мають вигляд дерев'яних примітивних каталок. Така недосконалість — не випадкова. Вона дає дитині можливість доповнити зовнішній вигляд іграшки самостійно — додумати, дофантазувати відсутні риси.

Така іграшка відкриває перед малюком широке поле для розвитку уяви: один і той же іграшковий звір може бути задіяний у грі як милий друг, улюбленець сім'ї, або жахливий хижак, гроза навколишніх лісів і гір. Машина може бути швидкою допомогою й поліцейським автомобілем. Ці іграшки не диктують дитині сюжет гри. Вони лише доповнюють його, беручи на себе роль відсутніх частинок мозаїки, з яких складається гра.

Вальдорфські кубики й конструктори не мають кріплень та пазів. Будь-яке будівництво з них знайомить малюків з законами гравітації й учить розраховувати лише на рівновагу у збудованій конструкції.

Незважаючи на безсумнівні позитивні якості таких іграшок, для гармонійного розвитку дитини, звичайно ж, необхідні й багато інших речей: іграшки з різних матеріалів і різних кольорів (інакше як вони зможуть їх вивчити?), дидактичні посібники, що включають, окрім камінчиків та шишок,  інші предмети (наприклад, картонні картки або фішки), транспортні засоби та спортивне обладнання (велосипеди, ролики, самокати, м'ячі, скакалки тощо).

Популярність і результативність

Якщо порівняти популярність Вальдорфських дитсадків і шкіл між собою, то перші, безсумнівно, виграють. Причина полягає у більш жорстких вимогах, висунутих громадськістю до шкільної освіти в порівнянні з дошкільною. Батькам моторошно від думки, що дитина навчитися читати лише років у 8, а до 8 класу вона не отримуватиме оцінок і не писатиме контрольних робіт. У Німеччині перейти з Вальдорфської школи у звичайну можна лише опустившись на клас нижче. В нашій країні навіть існує думка, що, якщо дитина вступила да такої школи — доведеться вчитися до кінця, зворотної дороги немає.

Тим часом, чимале число знаменитих людей творчих професій — випускники Вальдорфських шкіл. Серед них кінорежисери й кінопродюсери (Джон Полсон, Матьє Сейлер), актори (Рутгер Хауер, Дженніфер Еністон, Сандра Баллок), дизайнер автомобілів Фердинанд Александер Порше, дитячий письменник і автор «Нескінченної історії» Міхаель Енде, музичний дует CocoRosie і співачка Анджеліна Джордан, німецький скрипковий майстер Анна Катаріна Луманн, що виготовила свою першу скрипку під час навчання в школі.

Додаючи до цього переліку біохіміка і нейробілога Томаса Крістіана Зюдхофа, удостоєного Нобелівської премії, і генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга, доводиться засумніватися, чи насправді система навчання в Вальдорфських школах така недосконала, як про неї говорять?

Наголос у вальдорфському навчанні робиться на естетичний розвиток, формування творчих здібностей і моральних якостей дитини. Згідно з методикою, стабільний емоційний стан школяра у старшому віці дозволить йому наздогнати й випередити своїх однолітків у області шкільних предметів. Але чи так це насправді, складно сказати.

Одне ясно абсолютно точно: Вальдорфські дитячі садки в порівнянні зі звичайними районними садками і навіть багатьма приватними закладами незмінно виявляються на висоті.

Вальдорфська система та сім'я

Завданням будь-якого педагога є тісна співпраця з сім'єю свого вихованця. Тільки «граючи в одну дуду» можна досягти результатів у вихованні дитини. Вальдорфська школа заснована саме на такій співпраці. Педагоги, батьки й діти немов об'єднуються в одне ціле, перетворюючись у велику згуртовану родину. Вчителі та вихователі невпинно підкреслюють, що атмосфера, яка панує в садку чи школі, неодмінно повинна підтримуватися й удома. Це необхідно з кількох причин:

  • щоб уникнути стресу й дискомфорту, що відчуває дитина при щоденній різкій зміні середовища;
  • для зміцнення авторитету батьків та вихователів, які доносять до дитини одні й ті ж самі істини й таким чином підтверджують правоту одне одного в її очах.

Віддаючи малюка до дитячого садочку, де практикують методику Штейнера, батькам слід бути готовими до зміни життєвого укладу всієї родини: відмова від багатьох «благ цивілізації», таких як дозвілля біля екрану телевізору або за комп'ютером; вибір дитячих книг, іграшок і навіть сімейного раціону відповідно до рекомендацій педагогів; активна участь у громадському житті садочку.

Штейнер розглядав школу як складний живий організм, що складається з не менш складних елементів ― учителів, учнів та їх батьків (Т.В. Цирлін).

Виховній роботі, що проводиться у класичних Вальдорфських школах та садках, характерна релігійна основа. Разом із творчим та ненав'язливим стилем виховання батькам доведеться прийняти й цю сторону Вальдорфської системи.

Відгуки батьків про Вальдорфські навчальні заклади

Більшість батьків, які мають досвід виховання дитини у вальдорфському дитячому садочку, згадують минулі роки з великою теплотою. Засноване на творчості й духовному розвитку дитини, таке виховання в дошкільному віці представляється еталоном дитячої освіти. Зачаровує особлива, майже сімейна атмосфера, відсутність примусу у відношенні до дитини й будь-яких «навчальних вимог», які начебто і не повинні бути присутніми в дошкільних установах, але негласно існують в будь-якому звичайному садку.

«Як хотілося б повернутися туди!» — в один голос повторюють матусі школярів, чиє знайомство з вальдорфським садком виявилося вдалим. Однак віддавати дітей до вальдорфських шкіл чомусь не поспішають.

Разом з тим, не всі батьки одностайні у своїй думці й щодо дитячих садків, заснованих за цією системою. Деякі підкреслюють наявність дивних, на їх погляд, ритуалів, що наводять на думку про надмірну релігійну спрямованість виховання. Не варто забувати, що така риса системи Штейнера є невід’ємною її частиною, і, хоча не всім вона до душі, без неї Вальдорфської методики просто не існувало б.

...Однією зі спеціальних задач школи стає виховання у дітей якогось естетичного почуття задоволення й симпатії до доброго, так само як і відрази й антипатії до злого. Останні безпосередньо змикаються з релігійними почуттями (Т.В. Цирлін).

Крім того, атмосфера, що панує в садку, багато в чому залежить від педагогів, які працюють у ньому. Кожен дитячий садок застосовує ту чи іншу методику в масштабах, вказаних його керівництвом. А право вибирати серед безлічі садочків один-єдиний — так само, як і застосовувати чи не застосовувати окремі елементи методики в домашньому вихованні — завжди залишається за батьками.

Саме перед батьками стоїть завдання знайти в кожній методиці все те краще, що в ній є, щоб застосувати це на практиці.

Вальдорфська / Штайнерівська педагогіка в Україні

Підтримкою Вальдорфської педагогіки в Україні займається Асоціація Вальдорфських ініціатив, а також проект "Дитина Waldorf".

В Україні є кілька Вальдорфських шкіл:

Деякі приватні дитячі садки застосовують ідеї Вальдорфської системи на практиці.

Відео по темі
Рейтинг

No votes have been submitted yet.

Коментарі