Тато й дитина: якi ролi належать татовi у вихованнi

Для здорового й гармонійного розвитку дитини необхідно, аби у його вихованні брали активну участь обоє батьків. Однак часто батько бере на себе роль лише «годувальника» сім'ї, а з дітьми особливо не взаємодіє, принаймні до того часу, доки вони не виростуть. Статистика цього питання невтішна – в середньому, тато спілкується з дитиною всього лише 7 хвилин в день. Чому ж батьківська увага й турбота важливі для дитини з перших днів життя? Які ролі відіграє тато в житті дитини?
Тато й дитина

Роль тата на рiзних етапах життя дитини

Дослідження цього питання продемонстрували, що діти, чий батько бере активну участь в їх розвитку на різних етапах дорослішання, мають менше проблем з поведінкою, навчанням й соціальною взаємодією. Батьківське виховання впливає на загальний, інтелектуальний та психологічний розвиток дитини. Й помітний цей вплив з самого народження:

  1. Період новонародженості. В той час, як матері дають емоційну стабільність, батьки «відповідають» за відчуття безпеки й впевненості у немовлят. Діти прив'язуються до важливих дорослих з перших тижнів життя, якщо отримують від них достатньо уваги. Коли тато реагує на плач та інші сигнали, дитина прив'язується до нього й сприймає, як джерело комфорту та приємних емоцій. На цьому етапі мами дають дітям більше турботи й ласки, а батьки роблять акцент на фізичних контактах, іграх та гімнастиці. Це сприяє розвитку мозку малюка.
  2. Вік до 5-6 років. Зі зростанням й дорослішанням дитини на перший план виходять допитливість й потреба в постійному дослідження чогось нового. На цьому етапі батько бере на себе роль «гіда», який не лише допомагає вивчати довколишній світ, але й встановлює необхідні для безпеки обмеження. Мами більше уваги приділяють домашнім справам, а батьки стають товаришами у грі для своїх дітей. Вони допомагають вирішувати проблеми, вчать долати невдачі, мотивують малюка проявляти свої сильні сторони.
  3. Шкільний період. Впродовж цього етапу батьки заохочують прагнення дітей до незалежного прийняття рішень та впевненості в собі, в той час як матері продовжують опікати й надміру захищати. Тато ж показує дитині, що світ неідеальний, допомагає соціально адаптуватись й долати труднощі.

Впродовж всіх етапів дорослішання дитина вчиться у тата поважати інших людей. Спочатку це повага до мами, потім – до оточуючих. Діти копіюються батьківську поведінку, спостерігаючи за його діями та ставленням до інших. Якщо тато обходиться жорстоко чи ображає, то дитина вирішить, що це норма і в майбутньому буде притримуватись саме цієї моделі поведінки. Ось чому особливо важливо поводитись чемно, поважно й достойно щодо інших, даючи приклад сину чи дочці.

Чому батьки уникають спілкування з дітьми

Багато чоловіків знають та розуміють свою роль в розвитку дитини, та попри це продовжують самоусуватись від її виховання. Це відбувається з ряду причин, головна з яких – відсутність бажання проявити себе в новій ролі. Нерідко майбутній чи молодий тато не готовий до батьківства, не має потреби в появі малюка, його «батьківський інстинкт» поки що спить. Щоб цьому запобігти, необхідно, аби планування й зачаття дитини відбувалось за спільним бажанням. Чоловік має відчувати готовність взяти на себе таку відповідальність, а не просто «погоджуватись» з бажанням дружини.

Також можуть існувати й інші причини, через які тато намагається уникати повноцінної участі у вихованні:

  • у нього відсутній досвід спілкування з турботливим та уважним батьком в дитинстві
  • він не знає, що і як потрібно робити з дитиною
  • він боїться, що виглядатиме смішним, невмілим, наробить помилок
  • він відчуває несхвалення з боку дружини

Останню причину варто розглянути прискіпливіше. Дуже часто саме мами перешкоджають близькому спілкуванню тата з малям. Знайоме багатьом «я сама все зроблю» грунтується на страхах й небажанні розділяти догляд за дитиною та його виховання з чоловіком. Якщо ж одночасно з цим у молодого тата теж присутній страх й відсутнє бажання, то він може надовго застрягнути в ролі тільки стороннього спостерігача.

Різні ролі батька у вихованні та розвитку дітей

Мама й тато відіграють важливі, але різні ролі у вихованні дітей. При цьому не слід плутати ці ролі з батьківськими обов'язками (догляд, задоволення потреб). Останні батьки можуть поділити порівну й заміняти одне одного за необхідності. Виховання ж об'єднує в собі фізичний, інтелектуальний, соціальний, емоційний розвиток, а також вклад в добробут дитини у всіх сферах життя.

Чоловікові у якості батька відведені наступні важливі ролі:

  1. Товариш в активних іграх. Мами кращі в творчості, інтелектуальному розвитку, а татам краще даються більш активні й фізичні заняття. З немовлям він може на деякий час «перевтілитись» в коника, з дошкільням й підлітком пограти в м'яч чи покататись на велосипедах.
  2. Наставник й вчитель. Навіть подорослішавши, діти пам'ятатимуть про те, як ви навчили їх грати у футбол чи не піддались під час партії в шахи. Як ви кидали їм виклик, аби вони стали кращими й успішнішими, як вчили їх підніматись після падіння. Мами люблять синів й дочок безсумнівною любов'ю, а батьківська любов більш вимоглива, підштовхує до розвитку й досягнення нових висот. Однак важливо не перетинати межу й зберігати баланс між очікуваннями й прийняттям своєї дитини.
  3. Захисник. Завдання чоловіка – захищати свою сім'ю від будь-якої небезпеки. А також вчити дитину захищатись, боротись з життєвими труднощами, виходити з конфліктних ситуацій.
  4. Рольова модель. Дочка бачить в батькові першого ідеального чоловіка в своєму житті. Вона чекає, що інші чоловіки будуть ставитись до неї з такою ж повагою, як і він. Звісно, якщо він виявляє до неї цю повагу й дає можливість відчувати себе справжньою принцесою. Син же виростає точною копією батька. Якщо він бачить, що батько поважає маму й інших жінок в родині, то виросте порядним чоловіком. Він «скопіює» батьківські життєві пріоритети, чесність та інші принципи.

В деяких сім'ях всі ці ролі належать мамі. Можливо навіть, що в неї це відмінно виходить, але насправді ролі ці – чоловічі й батьківські. Роль матері в житті дитини безцінна, але важливість батька не повинна знецінюватись. Навички, що їх передає батько, допомагають дітям стати сильними, самодостатніми й впевненими в собі. Й важливо пам'ятати, що батько не припиняє виконувати цих функцій, коли діти дорослішають. Якщо з перших тижнів життя між ними формується міцний зв'язок, то з роками він буде тільки міцнішати!

Відео по темі
Додатковi посилання