Соціально-емоційний розвиток дітей від народження до 1 року

Катерина Єльшова, 23 липня 2018
Важливе місце в гармонійному розвитку малюка грають соціально-емоційні навички. Що до них відноситься і як сприяти їх розвитку у віці від 0 до 12 місяців - обговоримо в цій статті.
Соціально-емоційний розвиток дітей від народження до 1 року

Роль батьків у соціально-емоційному розвитку малюка

Суть емоційно-соціального розвитку дітей до 1 року - закладання і поліпшення навичок адаптації до навколишнього світу, спілкування з іншими людьми, пізнання самого себе, умінь емоційно реагувати на події, що відбуваються і переживання. Сюди входить:

  • «знайомство» з собою і своїми емоціями;
  • розвиток початкових навичок в управлінні емоційними реакціями;
  • налагодження взаємодії з іншими людьми;
  • розвиток емпатії;
  • навчання «мирному» вирішення конфліктів.

Ці та інші навички «розкриваються» при наявності міцного зв'язку між крихіткою і батьками. Саме цей зв'язок допомагає дитині налагоджувати відносини з іншими людьми, виражати емоції і справлятися з труднощами. Завдяки підтримуючому ставленню з боку батьків, малюк може спокійно досліджувати навколишній світ, розуміти різницю між «правильним» і «неправильним».

Перший рік життя - час абсолютної залежності малюка від дорослих, що піклуються про нього. І, якщо збудовані адекватні відносини, то надалі вони допомагають дитині проявляти незалежність і самодостатність.

З самого народження діти вивчають і формують у себе розуміння того, ким вони є. Батьки можуть допомогти їм у цьому наступним чином:

  • своєчасно розпізнавати «сигнали» крихти, якими він висловлює свої потреби;
  • розпізнавши, вчасно реагувати на них і задовольняти - це допоможе дитині краще розуміти, що він хоче і чого потребує;
  • забезпечувати малюкові стабільність, безпеку і «передбачуваність» в навколишньому середовищі - це формує «базова довіра до світу» і підвищує впевненість у своїх силах.

Далі ми розглянемо, які стратегії можна використовуватися для гармонійного розвитку емоційно-соціальних навичок малюка. А поки нумо з'ясуймо, як проявляються емоційно-соціальні навички у дитини по місяцях від народження.

Прояв емоційно-соціальних навичок з народження до 1 року по місяцях

Свою першу соціально-емоційну реакцію новонароджені зазвичай виявляють на 3-4 тижні життя. Це перша посмішка, яку ви зможете спостерігати, якщо схилите над крихіткою своє обличчя і будете розмовляти з ним ласкаво і з посмішкою.

Потім діти проявляють наступні навички соціально-емоційного розвитку.

2 місяці. У цей період малюк активно розвивається в психоемоційному плані. Йому дуже важливий контакт з мамою, оскільки він не сприймає себе окремо від неї. Беручи дитини на руки, ви будете відчувати, як йому комфортно і добре. У цей час неможливо «привчити» немовляти до рук, як побоюються багато батьків. Якщо діяти з цих побоювань і обмежувати перебування дитини на руках, то він буде проявляти занепокоєння, «безпричинно» плакати, вимагати уваги. Якщо ж без обмежень брати малюка на руки, то він буде активно розвивати концентрацію уваги, координацію рухів рук і очей, фіксацію погляду і так далі.

3 місяці. Ключове соціально-емоційне вміння, яке розвивається в цей період, це терпіння. Малюк вже може терпляче «чекати» до 5 хвилин, коли його прохання буде виконано, і коли його переодягнуть або погодують. Він як і раніше вважає за краще вивчати навколишній світ на руках у мами, але вже може й самостійно полежати (до 10 хвилин). Крихітка продовжує вчитися орієнтуватися в просторі, вивчати своє тіло, «знайомитися» з іншими людьми й відчувати від цього різні емоції.

4 місяці. До цього періоду малюки часто плачуть «без причини», але до 4 місяців їх емоційний фон стає більш рівним і стійким. Тому плачуть вони вже практично завжди «у справі». У крихти розвивається оптимістичний настрій, наполегливість і орієнтація на нові враження. У цьому віці дітки здатні самостійно займати себе до 25-30 хвилин. Більшу частину їх активності займають маніпуляції з іграшками та предметами. Малюк вивчає їх властивості, наполегливо повторює різні дії, щоб виявити нові можливості взаємодії з ними. Від таких занять він отримує бурхливі позитивні емоції.

5 місяців. У цьому віці дітки здатні на самостійні ігри вже протягом 15-30 хвилин. Вони більш терплячі й краще розуміють свої бажання, «повідомляючи» про них дорослим. Наприклад, ви зможете вже чітко розпізнати, коли ваш син або дочка просяться до вас на ручки. Ще одна характерна навичка цього періоду - наслідування дорослим. Малюк намагається повторити за вами все, що ви йому показуєте. Підвищено інтерес до дорослих - як близьким, так і незнайомим. 5-місячні діти емоційно показують своє ставлення до подій і предметів - плачуть, невдоволено супляться або радісно сміються. Все, що викликає позитивні емоції, вони із задоволенням повторюють знову і знову. Наприклад, маніпуляції з іграшкою або гру в «ку-ку». У цей період діти охоче йдуть на спілкування, вони допитливі й рухливі.

6 місяців. У цьому віці у малюка підвищується терплячість і зосередженість. Він активно вивчає своє тіло і здібності і відкритий для спілкування з оточенням. Зацікавившись іграшками або новими предметами, він може самостійно грати до 40 хвилин. Одна з улюблених ігор - хованки. Вона забавляє малюка, і коли ви захочете закінчити гру, то він буде всіма способами показувати своє невдоволення, вимагаючи продовження. І так буде до тих пір, поки йому не стане нудно. Головне усвідомлення цього періоду - що його бажання важливі, а спілкування з дорослими приємно.

7 місяців. Діткам поки здається, що їх можливості необмежені. І, коли вони переконуються в зворотному, то відчувають і виявляють негативні емоції - зляться, вередують, плачуть. У цьому віці малюк вже здатний «адресувати» свої негативні емоції конкретної людини та відчуває, коли дорослі зляться або дратуються.

8 місяців. Це період, коли дитині вже не так цікаво перебувати на руках у дорослих. Він прагне самостійно вивчати навколишній світ, повзає по квартирі, цікавлячись абсолютно всім, що попадається йому. Він активно спілкується зі знайомими людьми, але в цьому віці дітям властиво розвиток сорому та соціальний страх. Якщо раніше він спокійно «знайомився» з незнайомими людьми, то в 8 місяців починає соромитися, ховатися за батьків і плакати. Зі своїми рідними ж малюк із задоволенням взаємодіє, грає і прагне бути поруч.

9 місяців. Малятко все довше грає самостійно, але вважає за краще тримати дорослих в поле зору. Він здатний сам пересуватися ближче до вас, якщо хоче поспілкуватися. А також проситься на руки, якщо втомився, хоче спати або хворіє. У нього активно розвиваються процеси наслідування й елементарні побутові навички. Малюк прагне до порядку і іноді сам кладе іграшку або предмет на місце. Догляд мами з дому сприймає як трагедію - нервує, плаче й намагається «знайти». У 9 місяців діткам особливо важливо отримувати від батьків знаки любові, відчувати позитивне ставлення і надійність.

10 місяців. У цьому періоді у дітей на перший план виходять навички наслідування. Вони повторюють за дорослими все, що бачать - побутові дії, розмови телефоном і т.д. Також на новий рівень переходять ігри та заняття, стають більш соціалізованих. Малюк із задоволенням «годує» свої іграшки, починає грати в рольові ігри, як і раніше любить хованки, «Ладунки» та інші пальчикові ігри. Також продовжує вивчати властивості навколишнього світу і свій творчий хист, поліпшуючи свої соціальні навички і розширюючи емоційну палітру.

11 місяців. Малюк довго й з задоволенням грає самостійно. Його емоційний фон стає більш спокійним і врівноваженим. Він прагне до самостійності й зміцненню соціально-емоційних зв'язків з дорослими. Продовжує грати в рольові ігри з наслідуванням «дорослим» діям.

12 місяців. Особливість цього віку - конфлікт між прагненням до самостійності і поки обмеженими здібностями. Через що малюк стає примхливим, плаче, якщо йому щось не вдається. Це період початку "кризи першого року». Дитина також навчається «маніпулювати» поведінкою дорослих і зауважує, на які його «сигнали» охочіше й швидше реагують батьки. Якщо ви будете швидше «відповідати» на його сльози або істерики, то він буде використовувати їх як спосіб залучення уваги. Дітки продовжують активно наслідувати дорослим, а також розвивають свою самостійність, з радістю виконують прості побутові доручення і прохання. Починає розвиватися емпатія - малюк переживає та намагається «пошкодувати», бачачи, що мама плаче.

Як ви можете допомогти в розвитку навичок

Будь-які навички краще розвиваються в спеціальній середовищі що підтримує його. І ви можете створити таке середовище, щоб удосконалити соціально-емоційний розвиток свого сина або дочки. У цьому допоможуть наступні стратегії:

  1. Надавайте допомогу і підтримку. Допомагайте малюкові в тому, що йому хочеться. Для цього вам буде потрібно уважно розпізнавати «сигнали» свою дитину. Наприклад, ваш 10-місячний малюк під час їжі може вистачати вас за руку, намагатися вихопити ложку, чинити опір і так далі. Першою реакцією може бути роздратування. Але, якщо ви уважно подивитеся на ці сигнали і подумаєте, що вони означають, то зрозумієте, що дитині хочеться самостійно тримати ложку. Звичайно, сам він ще не зможете нормально поїсти в цьому віці. Але ви можете дати йому в руки іншу ложку, а самі продовжите його годувати. Так, ви задовольните потребу крихти, підійміть йому настрій і зміцните зв'язок між вами.
  2. Розвивайте навички, стимулюючи їх. Дітки щодня вчаться чомусь новому, особливо в перший рік життя. І ви можете їх м'яко «підштовхувати», роблячи нескладні виклики і допомагаючи. Наприклад, якщо ваш малюк вчиться перевертатися зі спини на живіт, то ви можете спровокувати більш швидке навчання. Для цього покладіть іграшку за його головою, попередньо показавши і розповівши малюкові, що ви її туди покладіть. Тим самим ви зробите «виклик», і малюк буде ще сильніше намагатися перевернутися, щоб дістатися до іграшки. Обов'язково хваліть дитину за його досягнення й захоплюйтеся ними.
  3. Будьте ласкаві й дбайливі. Обійми, ласкаві слова, носіння на руках, спів, «бесіди» з малюком дають йому зрозуміти те, що він улюблений і «особливий» для своїх батьків. Увагу й ласку легко виявляти, коли дитина спокійна та в хорошому настрої. Але такі «умови» бувають не завжди. Іноді вам доведеться проявляти терпіння та витримку, щоб підтримати дитину, коли він в поганому настрої, вередує, часто плаче або злиться. Але це того варто - дитина зрозуміє, що ви любите його таким, яким він є.
  4. Допомагайте дитині відчувати себе в безпеці. Кожен раз, реагуючи на плач або інші сигнали свого малюка, ви дозволяєте йому відчувати довіру і почуття безпеки. Він відчуває вашу любов і знає, що ви завжди поруч і підтримайте його. Така довіра розвиває почуття впевненості в собі й відчуття контролю. Також в цьому допомагає стабільність, передбачуваність щоденних подій і розпорядок дня. Намагайтеся щодня виконувати всі важливі дії в одному й тому ж порядку. Наприклад, придумайте щовечірній ритуал перед укладанням малюка або ранковий ритуал перед виходом на прогулянку.

Розвиваючи емоційно-соціальні навички своєї дитини, ви допомагаєте йому зрозуміти та відчути, ким він є насправді. Це формує його особистість, почуття власної гідності, самоцінність і здатність підтримувати позитивні, «здорові» відносини з оточенням.

Відео по темі
Рейтинг

No votes have been submitted yet.

Коментарі