Питання смаку у дитини

Наталія Ударцева, 11 січня 2018
Спробувати на зуб все, що потрапить до рук – звична справа для маленької дитини. Смакові рецептори на язиці малюка допомагають йому досліджувати цей великий світ одночасно з органами зору й тактильними навичками. І – ви не повірите! – вміння розрізняти смаки формується у людини задовго до народження, а мама може безпосередньо вплинути на гастрономічні вподобання маленького гурмана.
Питання смаку у дитини

Перші смакові відчуття

Здатність відчувати смаки малюк здобуває ще в першому триместрі вагітності мами. До 9 тижня формується ротова порожнина та язик зі смаковими сосочками. Занурена в амніотичну рідину, дитина чітко відчуває її смак. Тому, хоча це й дивно звучить, саме на цьому етапі починають закладатись переваги малюка щодо його майбутнього меню. Якщо мама любить ароматні фрукти, її малюк, підрісши, буде із задоволенням наминати фруктові пюре і пити соки, адже смак цієї їжі йому давно знайомий.

У мам, які не можуть встояти перед цукерками й тістечками, напевне, народиться малюк, ласий до солодощів.

Під час вагітності слід обмежити вживання продуктів, здатних викликати алергічні реакції: вони підвищують імовірність алергічних реакцій у немовляти.

При народженні малюк здатний розрізняти смак солодкої та кислої їжі, проте солодкуватий смак материнського молока ще довго буде його улюбленим.

Здатність відчувати смак, доступна новонародженому, тісно пов'язана з умінням розпізнавати запахи. Завдяки цим інструментам вже в перші години життя малюк може відрізнити смак молока рідної мами від молока іншої жінки.

Розвиток смаку у малюків до року

З дорослішанням дитини кількість смакових рецепторів в роті помітно збільшується, а його навички розпізнавання відтінків смаку урізноманітнюються і зростають.

Від народження до трьох місяців

В цей час смакові рецептори дитини майже повністю вкривають внутрішню поверхню ротової порожнини: язик, задню частину носоглотки, тверде і м'яке піднебіння, мигдалини. Малюк здатен розрізнити не лише солодкий або кислий, але й гіркий смак. Однак не варто експериментувати: найпридатнішою їжею для малюка зараз є материнське молоко, яке можна замінити лише спеціальною адаптованою для цього віку дитячою сумішшю. Вона, як і молоко, має солодкуватий присмак – улюблений смак малюків, які не досягли тримісячного віку.

Від трьох до шести місяців

До 5 місяців малюк вже здатний реагувати на солоне: його прагнення спробувати «дорослу» їжу може виглядати кумедним. Однак не варто давати малюкові солону їжу в цьому віці – від неї не буде жодної користі.

На цьому етапі розвитку слід особливу увагу приділити безпеці предметів, якими грається дитина. Дрібні деталі, які легко відокремлюються від предмета, можуть стати причиною трагедії, якщо малюк випадково проковтне або вдихне одну з них. Неякісні дитячі іграшки з гострими краями можуть поранити ротову порожнину, а дешева фарба – призвести до отруєння.

Під час вибору іграшок актуальною є примовка «Краще менше, але краще»: декілька іграшок високої якості кращі за цілу купу низькопробного й небезпечного непотребу.

Від шести до дев'яти місяців

Цей вік стає періодом великих відкриттів для малюка: він вперше куштує їжу з ложечки – прикорм. Для дитини, яка звикла до виключно рідкої їжі, навіть саме існування інших продуктів, окрім молока, може стати відкриттям. Вона може з недовірою поставитись до нових страв у своєму меню. Щоб їжа з ложечки стала звичною для малюка, її доведеться запропонувати не один раз. Трапляється, що лише з дев'ятої-десятої спроби маленький вередун нарешті погоджується, що «те, що в ложечці» - цілком їстівне.

Починаючи з восьмого місяця життя малюк особливо любить дегустувати їжу за допомогою рук. І яких би зусиль не докладала мама, щоб її чадо виглядало пристойно до закінчення обіду, бажання запустити в тарілку рученята все ж переважує. Малюк із задоволенням відправляє шматочки їжі до рота, використовуючи для її дослідження одночасно тактильні й смакові рецептори. Бажано не забороняти йому так чинити – це цілком нормальний, хоча й клопіткий для мами процес.

Фрукти для малюка бажано нарізати скибочками – ними набагато складніше подавитись, аніж продуктами, нарізаними кубиками.

Від дев'яти місяців до року

Наближаючись до межі, що розділяє перший та другий рік життя, малюк вже має достатній досвід дегустації продуктів і навіть має власні кулінарні вподобання. Він продовжує за допомогою рота захоплено вивчати всі предмети, що зацікавлюють його.

В цей період мама має безліч можливостей для розвитку та навчання малюка, апелюючи до смакових відчуттів. Наприклад, можна пропонувати дитині нарізані варені овочі та фрукти, одночасно показуючи картинки з їхнім зображенням. Це навчить малюка асоціювати смак продукту з його зовнішнім виглядом. Так він поступово запам'ятає назви багатьох фруктів, овочів та інших продуктів. Також можна під час обіду називати продукти, присутні в меню, й давати малюкові їх скуштувати, характеризуючи їх вголос: бублик твердий, банан м'який, яблуко солодке тощо.

Чи передаються смакові переваги дітям від батьків?

Багатьом батькам цікаво, чи передається у спадок дітям їхнє ставлення до певних продуктів. На це питання складно відповісти однозначно. Якщо мама не любить яблука, то й малюк навряд чи буде від них в захопленні. І ось чому:

  • під час вагітності й грудного вигодовування жінка не вживала цей продукт, тому його смак і запах зовсім не знайомі дитині;
  • найчастіше дітки помічають негативне ставлення батьків до певних продуктів й переконуються, що «це» їсти не можна, це погана їжа.

Таким чином, мама часом сама формує у дитини неприязнь до корисних продуктів – овочів, фруктів, сиру та інших складових здорового раціону. Однак це зовсім не означає, що інакше бути не може. Мамі достатньо приховати свою неприязнь до деяких продуктів й потрохи вводити їх до раціону малюка – не виключено, що він звикне до них й навіть полюбить.

Як урізноманітнити дитяче меню

Навчити малюка їсти різноманітну й одночасно корисну їжу – завдання, яке під силу кожному з батьків. Перше правило, якого слід дотримуватися: даємо дитині все, що дозволено їй за віком. Раціон навіть однорічного малюка може включати чимало продуктів.

Не бійтесь експериментувати й перетворюйте звичайне приймання їжі в задоволення для малюка – це допоможе покращити апетит маленького вередуна й сприятиме кращому засвоєнню їжі.

Правило друге: викликаємо цікавість до їжі. Це можна зробити, вигадуючи різні варіанти нарізки одних й тих самих продуктів, вводячи в годування елементи гри (наприклад, перекласти всі шматочки з однієї тарілочки в іншу, а після з'їсти їх).

Що бачу – те й жую

Рот в перший рік життя дитини стає незамінним інструментом, призначеним для дослідження навколишнього світу. Так само, як тактильні навички та нюх, смакові відчуття дають маленькому дослідникові не менше інформації, аніж зір. За допомогою рота малюк знайомиться не лише зі смаком їжі, а також з текстурою предметів, їхньою температурою, ступенем твердості та іншими властивостями. Оскільки зір в цьому віці все ще залишається недосконалим, облизування та кусання предметів стають гарною підмогою в процесі знайомства з навколишнім середовищем.

Не останню роль звичка тягти все до рота відіграє і в процесі становлення імунної системи: маля ніби потроху «знайомить» свій організм з різними бактеріями, які потрапляють до нього через ротову порожнину. Мудра природа розпорядилася так, щоб цей процес припадав на період грудного вигодовування, коли дитина надійно захищена маминими антитілами, отриманими з молоком.

Але не потрібно перебирати міри й твердо забороняти дитині облизувати очевидно брудні чи небезпечні предмети, які можуть загрожувати здоров'ю малюка.

Небезпеки, що чатують на любителів все тягти до рота

Мамі слід бути уважною, обираючи предмети, якими грається малюк, оскільки такі ігри можуть мати не дуже добрі наслідки:

  • проковтування й потрапляння до дихальних шляхів маленьких предметів чи їхніх частинок (мілкі предмети та деталі);
  • травмування порожнини рота гострими краями (неякісні іграшки, крихкі предмети або надбиті, тріснуті речі);
  • отруєння (іграшки, пофарбовані неякісною фарбою чи пляшечки з рідиною – наприклад, парфуми);
  • травмування ротової порожнини під час падіння з предметом у роті (найчастіше трапляється, якщо дитині дозволяють облизувати іграшку під час ходіння);
  • кишкові інфекції (брудні предмети).

Зрозуміло, що неможливо повністю заборонити дитині тягнути речі до рота, та й не потрібно цього робити – навіщо ж перешкоджати природному розвитку малюка? Дотримання елементарних правил безпеки допоможе перетворити гру в захопливе навчання без пов'язаних з нею ризиків. Найкращий же спосіб для малюка досліджувати довколишній світ без ризику для здоров'я – робити це під наглядом мами.