Мова жестів: як спілкуватись з дитиною до того, як вона заговорить

Не обов'язково чекати, доки дитина заговорить, щоб повноцінно з нею спілкуватись. Діти вчаться розуміти мову дорослих задовго до того, як вимовлять свої перші слова. Крім того, вони люблять наслідувати та із задоволенням повторюють різноманітні знаки. Тому першим засобом спілкування може стати мова жестів. Вона виведе комунікацію з малям на новий рівень. Як правильно використовувати мову жестів і з чого почати?
Мова жестів

Перші усвідомлені та зрозумілі слова дитина починає вимовляти ближче до року. Однак її активний лексикон залишається мізерним. Вона розуміє багато слів з того, що говорять дорослі, але дати відповідь чи розказати поки ще не може. Малюк гнівається, що його не розуміють, й більшість своїх прохань «озвучує» плачем.

ЦІКАВО! Американські вчені (насамперед Джозеф Гарсія) спостерігали за розвитком мовлення у дітей, чиї батьки мали вади слуху. На диво, вони починали розмовляти раніше, аніж діти здорових батьків.Цьому сприяло «спілкування» мовою жестів. Воно покращує комунікативні навички малят, сприяє більшій впевненості. Адже дитині так приємно, коли батьки її розуміють!

Щоб навчити дитину спілкуванню за допомогою знаків та мови жестів, необхідно запастись терпінням. Чим менший малюк, тим довше він буде запам'ятовувати той чи інший жест і повторить його значно пізніше. Ідеальний вік для початку навчання – 4-5 місяців. Саме в цьому віці діти починають придивлятись до жестів й сприймати їх. А повторити більшість знаків вони зможуть, починаючи с 7-8 місяців, коли координація рухів стане більш розвинутою.

Яких правил слід дотримуватись, коли спілкуєтесь з малюком мовою жестів:

  1. Перетворити навчання в заняття, приємне для всіх учасників. Якщо мама з татом ставитимуться до цього, як до навчання, й нав'язливо пропонуватимуть його малому, він дуже швидко відмовиться від подібного спілкування. Воно обов'язково має бути у форматі гри.
  2. Не забувати про слова. Головна мета спілкування знаками – не замінити ними мову, а допомогти дитини повідомляти щось рідним до того, як вона навчиться розмовляти. Тому кожен жест завжди має супроводжуватись відповідним словом. Саме так малюк буде розширювати свій словниковий запас, який йому знадобиться вже дуже скоро.
  3. Використовувати тільки прості жести. Не потрібно вигадувати надто складних комбінацій. Тільки ті, що дитина здатна повторити й запам'ятати.
  4. Чим менше, тим краще. Спершу для спілкування з дитиною буде достатньо 5-8 жестів. Коли вони закріпились й активно використовуються, можна поступово розширювати «словник».
  5. Хвалити малюка за успіхи.Напевно, це найважливіше правило. Позитивне підкріплення вселяє в дитину впевненість й дарує справжнє задоволення від спілкування.

ПОРАДА! Більшість батьків, які спілкуються мовою жестів зі своїми дітьми, радять починати з демонстрації приємних й знайомих дій чи предметів. Наприклад, це може бути знак «ще!». Найпростіше його зобразити піднятим догори вказівним пальцем. Це означатиме повторення чогось ще раз – ще одне печиво, ще одна казка, ще одна гра в «ку-ку».

Чимало батьків остерігаються, що навчання дитини спілкуванню за допомогою знаків призведе до того, що потім вона почне «лінуватись» й заговорить пізніше. Адже її розуміють й так, то навіщо розмовляти? Це помилкове твердження! Навпаки – діти, що освоїли знакове спілкування, швидше переходять до словесного. Мова жестів стає перехідним етапом – його можна порівняти з повзанням до того, як маля почне ходити.

ПРИКЛАД! Якщо навчити дитину показувати жестами, що вона хоче їсти чи пити, можна уникнути «голодного» плачу. Знак «їсти» виглядає так – пальці однієї руки скласти  в «пучку» й піднести до рота. Знак «пити» - пальці складені в кулак, великий палець зведений доверху й показує на рот.

Головна перевага жестового спілкування – можливість для дитини показати, що саме вона хоче. Це надасть їй впевненості й знижує незадоволеність, яка виникає в ситуації нерозуміння. Та є й інші плюси подібної комунікації:

  • раннє ведення діалогу – малюк може «відповідати» на питання дорослих знаками;
  • розвиток мілкої моторики й координації пальців;
  • тісніший зв'язок з батьками – розуміння одне одного призводить до бажання спілкуватись більше;
  • розвиток пам'яті – дитина запам'ятовує не лише слова, але й жести-асоціації до них.

Найвагоміше ж для батьків – це можливість дізнатись й зрозуміти, про що думає їхня дитина, про що хоче розповісти. Мине зовсім небагато часу й вона почне сигналізувати жестами про речі, не помічені батьками, але важливі для нього. Наприклад, про песика, побаченого на прогулянці, чи гарну квітку, що «сховалась» в кущах.

Запорука успіху – терпіння й вміння подавити роздратованість. Жодна дитина не зможе відразу повторити жест за дорослим й пов'язати його с певною дією чи предметом. Тому мамам й татам необхідно запастися терпінням. Спочатку здаватиметься, що дитина взагалі не реагує на знаки, не запам'ятовує їх й не розуміє, як їх потрібно використовувати. Але через деякий час вона обов'язково почне жестикулювати.

Щоб навчання було успішним, необхідно діяти поступово:

  1. Обрати перший жест, якому ви хочете навчити дитину. Жест повинен позначати знайомі предмети чи звичні дії – книга, м'яч, їсти, пити, спати, купатись.
  2. Заволодіти увагою маленького. Оберіть момент, коли він ситий, бадьорий й готовий спілкуватись. Упіймайте погляд дитини, покажіть йому обраний предмет чи дію.
  3. Вимовіть слово й покажіть знак, який йому відповідає. Робіть так кожного разу, коли в поле зору маленької дитини потрапляє цей предмет чи він виконує потрібну дію.
  4. Повторюйте перелічені кроки, доки дитина не почне використовувати показаний жест.

ПРИКЛАД! Розглянемо порядок дій на прикладі квітки. Вперше ви можете зобразити його на прогулянці. Візьміть квітку, дайте її понюхати дитині й понюхайте самі. А потім складіть пальці в «пучку» й піднесіть її до носа, вдаючи, що вдихаєте квітковий аромат. Одночасно з цим вимовляйте слово «квітка». Повторюйте так кожного разу, коли будете бачити справжні чи намальовані квіти.

Залежно від віку дитини та її цікавості до тієї чи іншої речі/дії, вона зможе запам'ятати й повторити показаний жест через декілька днів чи тижнів. Якщо послідовно навчати дитину різноманітним знакам, то вже скоро її «словник» розшириться й жести почнуть складатись у фрази. Так, чимало малюків можуть показати знаками, що в небі пролетів літак чи за парканом сидить кішка.

Джозеф Гарсія в своїй системі навчання дітей мові знаків пропонує використовувати офіційну мову жестів, прийняту в Америці для спілкування людей з вадами слуху. Інші вчені – Сьюзан Гудвін та Лінда Акредоло – рекомендують батькам створювати власні знаки, аби налагодити процес спілкування та взаєморозуміння з малюком. Почати навчання мові жестів ви можете із запропонованих нижче простих знаків:

  • «спати» - з'єднані долоні покласти під щоку й нахилити голову вбік
  • «читати/книга» - розкривати зведені долоні, імітуючи відкривання книги
  • «авто» - взятись за уявне кермо й покрутити його в різні боки
  • «птах» - помахати руками, немов крильми
  • «м'яч» - стисність в руках уявний м'яч
  • «купатися» - стиснутими кулаками робіть кругові рухи по грудях чи животу
  • «дякую» - можна зобразити повітряний поцілунок чи з посмішкою прикласти долоню до грудей

У міру того, як маля буде опановувати цю мову, йому хотітиметься дізнаватись якомога більше жестів. Тому будьте готовими регулярно вигадувати нові знаки. Поступово їх замінять справжні слова, але багато дітей ще довго використовують улюблені жести. Це нормально, й з часом мова повністю витіснить жестикуляцію.

Відео по темі