Рухова активність
У цьому віці більшість дітей уже ходить. Якщо вам ще не пощастило спостерігати перші кроки свого малюка, у вас є всі шанси пережити це в найближчий місяць.
Якщо ж малюк все ще вважає за краще повзати, немає причини йому заважати ― так само, як і приводу для занепокоєння. Згідно з нормами розвитку, карапуз має в запасі ще кілька місяців, щоб почати ходити.
Тим часом малюк розширює свої рухові навички й окрім ходіння активно освоює маніпуляції з предметами: вчиться катати, ставити один на інший, поміщати їх у ємності й коробки, складати з двох частин одне ціле.
Він обожнює долати перешкоди й цікавиться кожною сходинкою під час прогулянки ― ще один привід ретельно стежити за малюком, де б ви не знаходилися.
Книги та інші важливості для розвитку мовлення
На другому році життя розвитком мовлення маляти керують дві основні рушійні сили ― це наслідування й художня література.
Звичайно ж, велике значення має наспівування пісеньок та колискових, розвиток дрібної моторики й стимуляція мовлення під час ігор, але більшу частину свого лексикону крихітка черпає зі спілкування з батьками та дитячих творів, які йому прочитає й розповість мама або тато.
Вибирати книги для дитини слід барвисті, зі зрозумілими картинками й текстом, що легко вимовляти. Слід надавати перевагу виданням зі сторінками з щільного картону, бо маленький читач неодмінно захоче самостійно долучитися до світу літератури. Такі книги часто включають «сюрпризи» для малюків ― відкриваються віконця, додаткові розвороти або завдання із серії «знайди і покажи».
Діти часто прив'язуються до однієї книги, просячи по багато разів перечитувати їм улюблену казку або вірш. Не відмовляйте малюкові в цьому задоволенні. Пам'ятайте, в ранньому дитинстві важливим є не стільки зміст книги, скільки сам процес спільного читання. Поряд з активним розвитком практично всіх зон головного мозку, читання дарує малюкові глибоку емоційну задоволеність, що сприяє запам'ятовуванню нових слів. Тому не поспішайте міняти старі книги на нові, якщо малюк не готовий до цього ― адже вони, як старі друзі, часом бувають незамінні.
Пізнавальні навички
Малюк в цьому віці розрізняє знайомі предмети за кольором і формою. Він легко відрізняє великий м'яч від маленького й приносить його дорослому, якщо той просить. Він не плутає м'ячик із кубиком, помічаючи різницю форм.
Одна з улюблених ігор крихітки ― будівництво веж з усіх доступних предметів. Це дуже захоплююче заняття ― ставити їх один на одного й бачити, що вони не падають. Успіх призводить маленького будівельника в невимовний захват.
У цей період стрімко розвивається дрібна моторика пальчиків, і малюк із задоволенням орудує олівцем або фломастером. Він старанно чиркає ними на аркуші паперу, наслідуючи дії дорослих. Заохочуйте ці творчі пориви, забезпечивши маленького художника всім необхідним.
Малюкова творчість
Діти дуже люблять малювати. Ця любов народжується задовго до того, як вони навчаються правильно тримати олівець.
А ще вони люблять ліпити й будувати. Підтримуйте це бажання у своїй дитині, не чекаючи результату. Якщо у вас вийде спільний пальчиковий малюнок, що хоча б приблизно нагадує задумане ― це буде чудово. Якщо ж дитині захочеться просто розвезти фарби долоньками по паперу ― якомога більше, щоб шар був товстим! ― дозвольте їй це зробити. Адже творчість і полягає в тому, щоб творити щось нове, а не наслідувати чужі зразки.
Що ще використовувати в заняттях з малюком? У цьому віці добре працюють штампи (їх можна купити або вирізати самим), солоне тісто й інші речі для ліплення (наприклад, глина або розім'ятий хліб), воскові олівці або звичайна крейда.
У цьому віці можна використовувати не тільки «малюкові» матеріали, а й звичайний пластилін або олівці. Просто слідкуйте, щоб карапуз не тягнув їх до рота, й тоді ваш творчий арсенал значно розшириться.
Ігрова активність і наслідування
Ігри однорічних малюків багато в чому ґрунтуються на їх спостереженнях за діями дорослих. Вони складають пірамідку, катають м'яч, годують ляльку й «заганяють до гаражу» іграшкову машинку, як їм показували мама й тато.
Наслідуючи старшим, дитина використовує в грі й предмети побуту: намагається розмішати ложечкою чай, як мама, приміряє окуляри, як дід.
Така здатність дитячого наслідування відкриває широкі можливості перед батьками в плані навчання малюка новим навичкам: він захоплено орудує ложкою, відмовляючись від допомоги бабусі, яка намагається погодувати його. Він старанно натягує на голову шапочку й намагається скласти вежу з кубиків, як старший брат.
Однак наслідування ― двосічний меч у вихованні. Наряду з хорошими манерами дитина не менш легко засвоює й небажані лінії поведінки. Тому, пам'ятаючи про наявність в домі геніального наслідувача, батькам слід утримуватися від деяких звичок, які здавалися до народження дитини абсолютно природними. Відтепер вам доведеться уникати тієї манери поведінки, яку ви вважаєте неприйнятною для дитини.
Криза першого року триває
Можливо, цей період практично минув вашу сім'ю, так толком і не розпочавшись. Можливо, він встиг закінчиться до того, як малюкові виповнився рік. Але може трапитися й так, що ви й сьогодні спостерігаєте, як миле дитя відчайдушно кричить з будь-якого приводу й, за словами бабусі, намагається вити з вас мотузки.
Перше, що слід пам'ятати в період кризи першого року: він робить це не навмисне. Цей період складний і для дитини ― для неї в першу чергу. Це перше випробування тієї прихильності, яка поступово зміцнюється в процесі вашої взаємодії з малюком. Її легко порушити, не стримавши свого гніву там, де співпереживання було б більш доречним.
Дитина в період кризи здатна виявляти роздратування й гнів з будь-якого приводу: хоче гуляти, але не хоче надягати курточку... хотів зробити сам, але не зумів... на обід суп, а він хоче булку.
Не поспішайте дратуватися, спробуйте обійняти малюка, давши йому зрозуміти, що ви співчуваєте йому, але є речі, які не змінити. Незважаючи на вік, діти ясно відчувають ваш настрій, і роздратування з боку дорослого лише розпалює їх. Постарайтеся відволікти малюка, вчіться домовлятися з ним ― адже домовлятися можна й без слів...
Така «батьківська» дипломатія ще не раз прийде до вас на виручку в майбутньому.
Побутові навички
Коли малюк досягає року й трьох місяців, його прагнення до незалежності здатне творити чудеса. Не дарма психологи стверджують, що за перші три роки життя людина освоює стільки нової інформації і вчиться стільком речам, скільки їй не отримати за всі наступні роки.
Звичайно, дитині ще далеко до успіхів у самообслуговуванні в буквальному сенсі, але тримати ложку в кулачку й пити з чашки самостійно вона уже цілком здатна. Також для неї не складає труднощів самій умитися, підставивши під кран долоньки й потерши обличчя.
Нові вміння викликають непідробну гордість у карапуза, і він демонструє їх при першій-ліпшій можливості.
Ось вона, добра нагода навчити малюка бути самостійним! Підтримуйте прагнення крихітки їсти, пити, одягатися й умиватися без вашої допомоги. І нехай спочатку такі експерименти утворять купу незручностей і додадуть безладу в будинку ― ловіть момент. На жаль, дитяче прагнення робити щось самостійно ― явище недовговічне. Зустрівши неприйняття дорослих, дитина швидко втомиться від власних спроб і просто залишить все як є. Пізніше навчити її робити щось самостійно буде набагато складніше.
Про сон і апетит
У цьому віці раціон малюка практично такий само різноманітний, як і меню дошкільника. Обов'язковими продуктами є наступні:
- молочні та кисломолочні продукти;
- м'ясо й риба;
- свіжі й варені овочі та фрукти;
- крупи.
Нові продукти необхідно вводити маленькими порціями з проміжком не менше кількох днів, щоб переконатися, що вони не викликають у малюка алергії.
До нових продуктів дитину привчити не так уже й просто: буває, доводиться пропонувати їй незвичне блюдо багато разів, щоб вона нарешті оцінила його по достоїнству.
Найбільша помилка батьків у цьому питанні ― спроби примусити малюка з'їсти те, що лежить на тарілці. Пам'ятайте, будь-яке насильство над дитиною загрожує великими неприємностями. Не буває дітей-малоїжок. Якщо дитина погано їсть, цьому є два пояснення: або фізичне нездужання, або психологічна проблема, власноруч споруджена батьками.
В цей період вже можна переводити дитину з п'ятиразового харчування на «дитсадковий» режим, що включає чотири прийоми їжі:
- сніданок;
- обід;
- полуденок;
- вечеря.
Однак, якщо, на вашу думку, малюк ще не готовий до таких змін, краще залишити все як є до півтора років.
Сон крихітки вночі в цьому віці вже налагоджений. Якщо дитина здорова, вона буде міцно спати всю ніч.
А ось зробити укладання комфортним та спокійним вам допоможуть ритуали.
Це може бути читання улюбленої казки, тихий спів колискової або будь-якої іншої пісні, розміщення поруч улюбленої іграшки, легкий розслаблюючий масаж ― будь-які дрібниці, що повторюються з вечора у вечір і роблять процес укладання маленькою сімейною традицією.
Денний сон як і раніше ділиться на два періоди ― відпочинок в першій половині дня й після обіду. Приготування до денного сну теж краще поєднувати з ритуалами й звичними діями ― це прискорить засинання.
Безпека
Чим старшою стає дитина, тим більше розширюються межі її діяльності. І, відповідно, тим більше уваги слід приділяти безпеці.
Якщо ви ще не поставили стопери на двері й обмежувачі на шухляди ― саме час це зробити. Заглушки для розеток теж будуть не зайвими, як і м'які накладки на кути й торці меблів.
Небезпеку становлять і такі предмети як ґудзики, намиста й інші дрібниці. Не дозволяйте малюкові гратися з ними без нагляду, а батарейки й невеликі магніти взагалі повинні стати табу в будинку, де є дитина. Проковтнута батарейка або пара магнітів, з’єднавшись у кишечнику й перетиснувши його, можуть стати причиною справжньої трагедії.
Під час прогулянки особливу увагу зверніть на бордюри й сходинки ― малюки мають талант падати в найнесподіваніший момент обличчям донизу. Гуляючи в місцях, де є подібні перешкоди, краще брати дитину за руку.
Емоції й характер
Емоційний зв'язок з батьками в цьому віці все ще дуже міцний, проте малюкові вже не обов'язково бачити маму перед очима, щоб усвідомлювати її присутність. Йому вже досить знати, що мама вдома, в сусідній кімнаті, щоб перебувати в гарному настрої.
15-й місяць життя ― це розпал періоду слідування за дорослим. Малюк вже зліз із материнських рук і вирушив вивчати світ, але закладений у ньому інстинкт самозбереження диктує йому не відходити далеко від мами. Він часто просто ходить за нею по п'ятах, немов перевіряючи міцність зв'язку.
Ось чому в цей період важливо давати малюкові зрозуміти, що в будь-який момент він може розраховувати на ваш захист і допомогу. Не бійтеся переборщити з ласкавими дотиками і обіймашками ― саме ця впевненість у великій та сильній дорослій людині за спиною робить малюка сміливим і впевненим у собі.
Як не дивно, спроби «загартувати» характер дитини, уникаючи «ніжностів», надають зворотний ефект. Діти, які недоотримали ласки, виростають закомплексованими й дуже потребують того, чого їм бракувало в дитинстві ― визнання й любові.
І навпаки: чим більше дитина сьогодні отримає турботи й тепла від своїх близьких людей, тим вище буде її стійкість до стресів.
Менше розвиваємо, більше любимо
Захоплення всілякими методиками раннього розвитку ― помилка, широко поширена серед молодих батьків. Головне ваше завдання сьогодні ― переключитися з розвитку на любов.
Кожен малюк ― це особистість, що стрімко розвивається в спокійній атмосфері домашнього тепла. Не варто турбуватися, що він не вивчить кольори або заговорить пізніше, ніж сусідська дитина. Всю необхідну інформацію крихітка візьме зі спостережень за навколишнім світом, спілкування з дорослими та ігор. Грайтеся з ним, читайте йому, знайомте з навколишнім світом. Ви можете використовувати елементи перевірених методик, якщо це в радість не тільки вам, але і малюкові. Однак саме ваша увага стане запорукою його успіху.
Не варто намагатися перестрибнути через голову, навчаючи малюка тому, що для нього не цікаво й складно, ваша підтримка та схвалення ― те, що необхідно йому сьогодні найбільше.
