Дитина вчиться повзати: розвивальні вправи й рекомендації

Наталія Ударцева, 14 березня 2018
В перший рік життя малюк розвивається настільки стрімко, що батьки ледве встигають стежити за його перемогами. Напевно, саме тому вмінню повзати нерідко надають меншого значення, аніж сидінню й ходьбі. Між іншим, ця навичка надзвичайно важлива як для фізичного, так і для психоемоційного розвитку маленької людини.
Дитина вчиться повзати

Навіщо повзати, якщо можна ходити?

Подібне питання рано чи пізно спадає на думку будь-якій маму. Особливо в ті моменти, коли вона чує захопливі розповіді подруг про неймовірні досягнення їхніх дітей. Мовляв, в шість місяців вони вже повзають, а до восьмого – стрімко бігають квартирою, не забуваючи на ходу декламувати Пушкіна. Й, стурбована тим, що її дитина поки «всього-на-всього сидить», мама спрямовує всі свої сили на навчання малюка вмінню ходити – справді, навіщо витрачати час на повзання, тим більше що дитина не виявляє особливого бажання повзти?

Не потрібно орієнтуватись на інших. Ваша дитина здорова – значить, сидіти, стояти, повзати й ходити вона навчиться сама, з вашою зовсім незначною допомогою (Є.О. Комаровський).

Крихітку водять за ручки по кімнаті, пересаджують з одного хитромудрого пристрою до іншого. Стрибунці змінюють ходунки, ходунки – віжки на прогулянці, й горді своїм малям дорослі навіть не підозрюють, наскільки важливий етап розвитку дитини виявився минулим, викресленим через поспіх та бажання бути «не гіршими за інших».

Здоров'я в порядку – спасибі, зарядко!

Існує безліч причин почати якомога раніше вчити малюка повзати (навіть раніше, ніж сидіти). Перша та найочевидніша з них – це позитивний вплив повзання на фізичний розвиток дитини. В процесі зміцнюються м'язи спини й зв'язки тазостегнових суглобів (що особливо важливо для малюків, яким свого часу встановлено діагноз «дисплазія ТБС»). Таким чином здійснюється планомірна підготовка дитячого організму до засвоєння навичок сидіння та ходіння.

Якщо вертикальне навантаження на хребет почнеться якомога пізніше, рівнішою буде спинка, міцнішими будуть ніжки – так краще (Є.О. Комаровський).

Повноцінні фізичні навантаження, які дає дитині повзання, допомагають уникнути фізіологічних збоїв в дитячому організмі. Від них залежить здоров'я опорно-рухового апарату, а також серцево-судинної та ендокринної системи.

Від нестачі руху у крихти можуть виникнути проблеми з апетитом і сном.

Активізуємо мозкову діяльність

Саме період активного повзання у малюка збігається з налагодженням зв'язку між правою та лівою півкулями мозку. Це відбувається завдяки тому, що, повзаючи, малюк однаково задіює праві та ліві кінцівки. Врешті решт у дітей, які довго й активно повзали перед тим, як навчитись ходити, різниця в розвитку півкуль зведена до мінімуму. Тобто їм однаково легко даються й гуманітарні, й точні науки.

Крім того, оптимальні фізичні навантаження мають безпосередній вплив на психоемоційний стан малюка. Рух активізує пізнавальну діяльність, сприяє підтримці тонусу центральної нервової системи. Немовлята, яким бракує фізичних навантажень, стають більш пасивними, замкнутими, байдужими до навколишнього світу, ніж їхні однолітки, що навчились повзати.

Розширюємо світогляд

Черговий безперечний плюс повзання полягає в тому, що дитина отримує можливість самостійно вивчати навколишній світ набагато активніше та результативніше, ніж тоді, коли залишається на одному місці. Лише уявіть, як багато всього зможе побачити, помацати й спробувати на зуб малюк, котрий повзає в кімнаті!

Безсумнівно, ці нові можливості, що відкрились перед дитиною, накладають додаткову відповідальність на батьків: тепер малюка оточує набагато більше небезпечних предметів, ніж раніше, коли він лежав у ліжечку. Та питанням безпеки вам все одно доведеться зайнятись – якщо не зараз, то за декілька місяців, коли карапуз навчиться ходити. Тому не варто обмежувати пересування маленького дослідника – краще заздалегідь заховати якомога далі всі непотрібні предмети.

Чому не всі повзають

Правил без винятків не буває, й деякі малюки дійсно не мають хисту до повзання. Однак в більшості випадків дитяче «неповзання» не є безумовною особливістю розвитку, яку неможливо виправити. За винятком окремих випадків, коли у дитини спостерігаються серйозні проблеми зі здоров'ям, причиною стають звичайні лінощі (так-так, малюки теж вміють лінуватись!) та відсутність зацікавленості. Трапляється й так, що дитина просто не розуміє, що від неї вимагають. Найчастіше це стосується малюків, які тривалий час провели в манежі, дитячому кріслі або ходунках.

Завдання батьків в таких випадках полягає у тому, щоб навчити й зацікавити.

Перші спроби

Більшість малюків починає повзати у віці між 5 та 8 місяцем. До цього часу одні діти вже впевнено сидять, інші ж – сідають лише після того, як навчаться повзати. Варто зазначити, що обидва варіанти є нормою, але для здоров'я дитини прийнятніший другий.

Перші спроби повзти часто зовсім не схожі на повзання. Опецьок, лежачи на животі, підбирає під себе ніжки, стає навкарачки й розгойдується туди-сюди. Після цього він відштовхується ніжками й лягає на живіт, трохи просунувшись вперед. Такий спосіб пересування робить його схожим на жабу.

Деякі малюки спершу опановують техніку повзання назад, а лише після цього – вперед. Хтось повзає по-пластунськи, спритно перебираючи ногами, лежачи на животі. Хтось обертається довкола своєї осі, не наважуючись відірвати животика від поверхні килимка.

Нехай вас не бентежить, що рухи малюка відрізняються від того, що ви очікували побачити. Якщо праві й ліві кінцівки рівною мірою задіяні в процесі, можете бути впевнені: все йде за планом.

Вчимось повзати: серія розвивальних вправ

Гра необхідна дитині, як повітря – це факт. Мудро вчиняють ті батьки, які намагаються зробити гру не тільки приємною, але й корисною.

Ігри та вправи, спеціально розроблені для навчання малюків повзанню, допоможуть зміцнити м'язи спинки, розвинути координацію рухів й просто поліпшать настрій та самопочуття опецька.

 «Дістань іграшку»

Це перша вправа, що стимулює розвиток навичок повзання, яку можна виконувати з малюками, починаючи з трьох місяців. ЇЇ суть полягає в тому, що дитину викладають на животик, на деякій відстані кладуть яскраву іграшку й тим самим викликають бажання повзти до неї. Для більшого ефекту можна використовувати брязкальце, дзвін якого ще більше приверне увагу маленького спортсмена.

Щоб полегшити малюкові завдання, підставте під його ступні долоню, дозволивши відштовхнутись від неї й переміститись вперед.

Перекочування через валик

Кумедна й корисна гра допоможе розвинути навички повзання у малюків шостого місяця життя й доросліших. Покладіть під животик дитини подушку у вигляді циліндра або згорнутий в рулон плед й допоможіть їй «перекотитись» через цю перешкоду, притримуючи ззаду за ніжки. Перед малюком покладіть симпатичну іграшку, яка його зацікавить. Після виконання вправи обов'язково вручіть її як приз.

Якщо крихітка виявить бажання погратись з іграшкою, залишаючись в цьому положенні (лежачи животом на валику) – чудово! Продовжуйте притримувати дитину за ніжки, доки вона грається.

 «Візочок»

Ця вправа немов навмисне створена в продовження попередньої. Вона допоможе малюкові засвоїти рухи рук, необхідні для повзання, й зміцнить м'язи спини.

Покладіть дитину на животик ніжками до себе. Візьміть її однією рукою за ніжки в області щиколоток та підніміть нижню частину тулуба так, щоб ручками вона спиралась на поверхню столу. Малюків у віці від 5 до 8 місяців слід підтримувати другою рукою під животик; старших дітей можна не страхувати.

Заохочуйте дитину робити ручками рухи, аналогічні тим, що виконуються під час повзання.

Долання перешкоди поповзом

Коли малюк робить перші спроби повзати, відмінною розвагою для нього зможуть стати подушки, розкидані на шляху, через які потрібно перелізти. Однак не залишайте дитину під час цієї гри наодинці: вона ще не здатна впоратися з м'яким предметом – якщо випадково уткнеться в подушку обличчям, справа може погано скінчитись.

Контролюйте безпеку маленького мандрівника та допомагайте йому впоратися з будь-якими труднощами, що виникають.

Вправи на фітболі

Фітбол здатен урізноманітнити наявні в маминому арсеналі ігри та вправи. Та сама вправа «візочок» (дитина гойдається назад-вперед), виконана на великому м'ячі, постане в зовсім іншому світлі й принесе море задоволення опецькові.

Фітбол можна періодично брати замість м'якого валика, підкладаючи під животик малюкові для перекочування. А декотрі дітки, які не люблять лежати на животі, із захватом сприймають лежання животиком на фітболі.

Існує ще багато вправ з цим дивовижним предметом, які допомагають зміцнити спинку дитини – ви без зусиль знайдете їхнє описання на просторах інтернету.

Ще раз про безпеку

Довгоочікуваний день настав – ваш малюк самостійно пересувається кімнатою. Як захистити його під час «подорожей»? Насправді це нескладно. Просто встаньте навколішки й уважно озирніться. Вам необхідно зібрати та заховати всі небезпечні для дитини предмети, до яких вам вдалось дотягнутися, знаходячись в такому положенні.

Зверніть особливу увагу на наступні предмети:

  • ліки та медикаменти;
  • електричні дроти та розетки;
  • гості й різальні предмети;
  • мотузки, стрічки, нитки та пряжа;
  • косметичні засоби та парфуми;
  • побутова хімія;
  • біжутерія – особливо ланцюжки та намисто;
  • батарейки;
  • магніти;
  • дрібні предмети (гудзики, монети, морські камінці й таке інше).

Безпека малюка полягає не тільки в тому, щоб захистити його від нещасних випадків, а й в тому, щоб запобігати всіляким відхиленням в його розвитку. Дуже важливим кроком буде своєчасне відвідування педіатра з метою планового обстеження дитини.

Навіть якщо на вашу думку малюк повністю здоровий, не пропускайте призначений прийом: з порушеннями, виявленими на тій стадії, коли вони непомітні навіть вам, набагато легше впоратись, ніж з явно вираженими.

Що ви ще можете зробити

Щоб дати дитині можливість рухатись й досліджувати світ, батькам доведеться відмовитись від манежів та крісел-гойдалок. Якщо вам потрібно залишити малюка в безпеці на кілька хвилин, щоб, наприклад, відлучитися до ванної кімнати, використання цих речей буде цілком виправданим. Але частоту та тривалість перебування дитини в них слід звести до мінімуму.

В манежах діти мало чому вчаться (Сірс).

Заохочуйте будь-які спроби малюка повзати. Дозволяйте йому повзати всюди, де це заняття буде безпечним: на дивані, на підлозі, у дворі на газоні, в піску на пляжі й по лавці в парку. Не перетворюйте прогулянки малюка на безперервне сидіння у візочку. Якщо ви не впевнені в чистоті поверхні «для повзання», застеліть її рядном й все одно дозвольте опецькові стартувати.

Ще однією важливою умовою оволодіння навичками повзання є регулярність. Грайте з малюком по кілька разів на день, не втрачайте нагоди навчити його чомусь новому, й результати перевершать ваші сподівання.

Відео по темі
Додатковi посилання
Рейтинг

No votes have been submitted yet.

Коментарі