Як навчити дитину розмовляти? Етапи розвитку вимови

Наталія Ударцева, 13 лютого 2018
Вимова малюка інколи розцінюється батьками як один з найважливіших показників його розвитку. Першим осмисленим словам, вимовленим в ранньому віці, надається колосальне значення, і якщо ця подія чомусь запізнюється, батьківській тривозі немає меж. У чому ж виявляються мовні навички в ранньому віці і як їх розвинути?
Вчимо дитину розмовляти

Етапи розвитку вимови малюка

Можливо, ви не повірите, але навчання дитини вимові починається тоді, коли вона, знаходячись в маминому животику, чує голоси людей довкола. По суті, початком навчання є активне засвоєння малюком слухових навичок. Тому дуже важливо ще до народження говорити з дитиною, співати, читати вголос вірші й казки. Кожне слово, кожна фраза, почута крихіткою, поповнить скарбничку мовного запасу, який неодмінно буде використаний, коли настане пора.

Від 0 до 3 місяців

Малюк радіє звукам вашого голосу й намагається відповідати посмішкою, бульканням й гуканням. Неодмінно підтримуйте ці спроби. Через м'які дотики, якими супроводжуються ваші слова, давайте дитині відчути, наскільки приємним може бути спілкування. Частіше співайте малюкові, видавайте незвичайні та смішні звуки й поєднуйте їх з носінням на руках, іншими видами руху – погойдуванням, підійманням та опусканням, танцями з дитиною на руках.

Щоб уникнути затримки розвитку вимови у дитини, батькам слід серйозно поставитись до планових медичних обстежень, і в першу чергу це стосується обстежень органів слуху малюка. Якщо будь-які можливі порушення будуть виявлені рано, з ними легше буде впоратись.

Від 3 до 6 місяців

Малюк все пильніше стежить за тим, як слова допомагають людям у  спілкуванні. Складно знайти спостерігача більш уважного й старанного. На п'ятому чи шостому місяці життя гукання змінюється лепетанням. Іноді в лепетанні можна почути знайомі поєднання звуків, дитина із задоволенням намагається наслідувати мову дорослих. Скористайтесь цією особливістю й частіше грайтесь з малюком, дивлячись йому в очі й багаторазово вимовляючи звуки, які він намагається повторити за вами. Ця гра допоможе йому відчути, що його чують та розуміють, а значить – підтримає інтерес дитини до засвоєння нових мовних навичок.

Якщо до шести місяців ви говорили з дитиною «дитячою» мовою, навмисне перекручуючи слова й ласкаво сюсюкаючи, то тепер саме час припинити це робити. Від цього залежатиме, наскільки правильно й чітко малюк буде вимовляти слова.

Від 6 до 9 місяців

Крихітка вчиться використовувати слова в процесі гри. Навіть якщо дитина поки що не може вимовити жодного з них, цілий набір фраз та словосполучень вже засвоєний та відкладений в його пам'яті. Вживайте більше слів, граючись з дитиною. Називайте предмети, пропонуйте їй спробувати, «який ведмедик м'якенький». Нагадуйте, що цей м'ячик червоний, а он там – синій кубик. Грайте з малюком в хованки, залучаючи до гри якомога більше персонажів й неодмінно називаючи їх: «Де ж наша лялечка? А ось вона!» – не поспішайте відповідати на своє питання, дайте дитині можливість самій вказати на потрібний предмет.

Від 9 місяців до року

Ваш карапуз вже чудово розуміє багато слів й висловлювань. Він може знаками відповісти на прості запитання: «Де мама? Де киця?». Не позбавляйте його цього задоволення й частіше ставте нескладні питання.

Мовні навички дитини – це не тільки вміння говорити, а й розуміння вимови інших людей. Якщо малюк не вимовляє слова, але активно спілкується з вами жестами й відповідає на ваші прохання – це чудовий показник.

Немовлята й тодлери просто віртуозно володіють мистецтвом жестикуляції, й це помітно допомагає їм висловлюватись. Підтримуйте прагнення малюка бути почутим й не вдавайте, наче його жести вам незрозумілі – це дуже важливо для самоствердження маленької людини та становлення ваших з взаємин.

Від року до півтора

В цей період дитина починає вимовляти перші слова та короткі речення, які найчастіше складаються з одного слова. Зазвичай це висловлювання, які виражають певні бажання дитини, або звичайна констатація факту. «Бух!» – каже карапуз, лежачи пластом на підлозі – просто щоб підтвердити, що саме так все й сталося.

«Дай ам!» – заявляє він, вказуючи рученям на коробку з печивом. Тут вже складно не здогадатись, чого він вимагає.

Головним стимулом в засвоєнні мови вашою дитиною є спілкування з вами. Не намагайтесь замінити це спілкування розвивальними телепрограмами або мультфільмами – ці методи без вашої участі малоефективні.

Стимулюйте мовну діяльність дитини, якомога частіше спілкуючись з ним й залучаючи до бесіди. Коментуйте її дії: «Ти приніс відерце. Гарне відерце, дякую! Наберімо в нього пісок лопаткою!»

Якомога тісніше поєднуйте слова з діями – саме в процесі руху засвоєння дитиною нової інформації вібдувається найбільш повно й успішно.

Від півтора до двох років

Продовжуйте тісно спілкуватись з малюком, давайте йому нескладні доручення й дякуйте, коли він їх виконує. Невпинно розмовляйте з ним – на прогулянці, під час гри, купання, годування, підготовки до сну – завжди... Називайте навколишні предмети та їхні властивості, пояснюйте, хто й що робить («пташка летить», «машина їде», «діти грають в пісочниці»).

Від двох до трьох років

Початок третього року пов'язаний з великими змінами в житті дитини. Якщо до цього часу малюк здебільшого вперто мовчав, застосовуючи в спілкуванні жести та уривчасті вигуки, то тепер його немов підмінили. Він раптом починає активно використовувати накопичений за цей час словниковий запас, не забуваючи постійно поповнювати його. Таким чином, до трьох років лексикон дитини може включати 300 – 400 слів.

Однак це не значить, що, відсвяткувавши свій другий день народження, кожне дитя неодмінно почне відразу говорити повними реченнями та цитувати знайомі вірші, хоча так теж буває. Термін, коли «все відбудеться», неможливо визначити напевно. Завдання батьків полягає в тому, щоб всіма доступними методами сприяти наближенню цього моменту.

Читайте маляті, розповідайте казки, співайте для нього й разом з ним, розглядайте картинки й називайте їх. Коментуйте все, що побачите на вулиці під час прогулянки.

Заохочуйте будь-які спроби дитини розмовляти. Пропонуйте обговорити сьогоднішню погоду, переглянутий мультфільм або вечірнє меню. Розмовляйте з нею «жартома» телефоном, даючи можливість від душі наслідувати дорослих. Під час походу магазинами запитайте малюка, що цікавого він бачить на полицях; готуючи на кухні обід, обговоріть з ним колір, розмір та кількість наявних в запасі овочів. І якщо предметів понад чотири чи п'ять, то краще визначити цю кількість як «багато», не перевантажуючи пам'ять малюка складним для нього рахунком. Ваша мета зараз – не навчити дитину рахувати, а стимулювати її вимову.

Не впадайте у відчай, якщо малюк не відповідає на ваші питання – відповідайте самі. Рано чи пізно він запам'ятає використовувані вами слова, звороти й спробує відповісти. Це буде ваша спільна велика перемога.

Вчимось кожної хвилини

Отже, навчання дитини вимові є безперервним процесом, тісно пов'язаним зі спілкуванням, розвитком й будь-яким видом діяльності малюка. Це не означає, що 24 години на добу дитина повинна проводити, відчайдушно базікаючи з усіма підряд. Навіть маленьким непосидам іноді потрібно побути в тиші: посидіти, тісно притулившись до мами або тата й слухаючи казку, яку вже знає напам'ять. І навіть в ці спокійні хвилини мозок вашого малюка засвоює масу інформації, яку отримує з вашого читання, ласкавих слів колискової або тихої бесіди.

«Ми все робимо вірно, але дитина не розмовляє»

Подібні гіркі слова нерідко можна почути від батьків дітлахів різного віку –  від однорічних малюків до майже трирічних карапузів. В них звучать тривога та відчай: «Що ми робимо не так?».

Насправді ж найчастіше батьки все роблять абсолютно правильно – в таких питаннях складно допустити серйозну помилку, сама природа підказує їм вірну тактику. Однак, бажаючи скоріше побачити результат, вони трохи кваплять події, тоді як потрібно набратись терпіння й... продовжувати розмовляти. Говорити з дитиною, допомагаючи їй накопичити потрібний словниковий запас.

Кожна дитина індивідуальна, й особливості розвитку мовлення різних дітей також мають відмінності: хтось вже в рік намагається будувати речення, а хтось вперто мовчить мало не до трьох років, зате потім випалює цілі тиради на втіху родині й здивування сусідам. Складно заздалегідь передбачити, ким виявиться ваше чадо ближче до року – невгамовним щебетуном або стриманим мовчуном.

Та якщо малюк до півтора року не промовляє 15 окремих слів, незайвою буде консультація з педіатром, аби виключити будь-які порушення в розвитку мовного апарату. Це зовсім не означає, що неодмінно буде виявлена патологія, проте й таку можливість не можна виключати. В інтересах батьків й, перш за все, малюка, виявити відхилення та виправити їх якомога раніше з найменшими наслідками.

Виходить, що навчити дитину розмовляти набагато складніше, ніж може видатись на перший погляд. Й одночасно з тим – складніше. Тому що всі напрями його розвитку тісно пов'язані й, щоб навчити малюка розмовляти, вам доведеться навчати його багатьом іншим корисним речам. Та про це – в інших наших статтях.

Відео по темі
Рейтинг

No votes have been submitted yet.

Коментарі